Санкції проти Росії – чому Трамп змінив рішення

Президенти США і РФ Дональд Трамп і Володимир Путін (фото: Getty Images)

Дональд Трамп відмовився від негайного введення "пекельних" санкцій щодо Росії. Чи може це позначитися на планах Брюсселя щодо посилення санкційного тиску на Москву і чи є ймовірність, що США почнуть пом'якшувати санкції проти Росії – в матеріалі РБК-Україна.

Головне:

  • Чому США вирішили не посилювати санкції щодо Росії?
  • Як поведеться ЄС без підтримки США?
  • Чи можуть США пом’якшити санкції проти РФ?
  • Що запропонувала Україна для посилення санкційного ефекту?

Грандіозний план Заходу щодо посилення санкцій проти Росії в разі відмови Путіна від перемир’я з Україною практично провалився. Очікувати якихось “нищівних” або “пекельних” санкцій з боку США та ЄС найближчим часом підстав поки що немає.

Президент США Дональд Трамп уже відмовився від своїх планів посилити тиск на РФ, побачивши нові шанси на прогрес у переговорах після телефонної розмови з Путіним 19 травня. “Є шанс щось зробити, і якщо ви це зробите (посилити санкції – ред), ви також можете зробити це набагато гірше”, – заявив президент США.

Що планували США

Сенатор Ліндсі Грем підготував законопроєкт, яким, зокрема, запроваджуються 500% мит від США для країн, які купують російську нафту. Запропоновані заходи автор законопроєкту називав “нищівними”. В Україні їх теж порахували досить “жорсткими”. У поєднанні з новими обмеженнями від ЄС, які зараз обговорюють у Брюсселі, нова хвиля санкцій могла б завдати серйозного удару по економіці РФ, заявляв глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Але розмова Трампа з Путіним кардинально змінила плани президента США. Зараз він налаштувався на розвиток торговельних відносин із РФ. “Росія хоче вести великомасштабну торгівлю зі Сполученими Штатами, коли ця катастрофічна “кривава баня” закінчиться, і я згоден”, – заявив Трамп.

Чим зібралися торгувати, поки незрозуміло

Трамп не уточнив, за якими напрямами можуть розвиватися торговельні відносини з РФ. Нічого не сказав про пропозиції РФ і Путін – у своєму коментарі після телефонної розмови він узагалі не торкнувся теми економічного співробітництва зі США.

“Я вважаю, що Путін про це не говорив, тому що це не є для нього пріоритетом. Росії в принципі нічого продавати в США”, – зазначив політичний експерт Тарас Загородній у коментарі РБК-Україна.

Він вважає, що для росіян пріоритетом є зняття санкцій, насамперед з боку ЄС, оскільки їм енергетичний ринок Європи. “Але тут проблема в тому, що основними бенефіціарами відсутності російських компаній на європейському ринку є якраз американські компанії, які там торгують нафтою і газом. Тому в принципі Трампу і не потрібно нікого іншого на ринку Європи”, – зазначив Загородній.

Чи можуть США пом’якшити санкції проти РФ?

Але якщо Вашингтон і Москва все-таки почнуть працювати над якимось розширенням торгівлі, то питання посилення санкцій, насамперед, економічних, втратить актуальність. Крім того, у цьому разі виникне велика ймовірність скасування вже чинних санкцій, вважає екс-радник президента України Олег Устенко.

“Є серйозні ризики, що Трамп почне поступово скасовувати санкції. Ті, які були введені не Конгресом і Сенатом, а ті, які приймалися presidential executive orders. Спробує почати з дрібних, але показових. Потім подивиться, що відбувається, і вирішуватиме, чи можна рухатися до наступного скасування. Тобто буде пробувати скасовувати їх поступово”, – заявив Устенко в коментарі РБК-Україна.

Чи ризикне ЄС на посилення санкцій без США?

Чи наважиться ЄС посилити санкції проти Росії, як збирався ще минулого тижня, зараз, після відмови США? Це питання поки що відкрите.

У сенаті США заявили про готовність схвалити законопроєкт Грема, якщо Путін найближчими днями не підтвердить прагнення до миру. Але останнє слово все одно залишається за Трампом. “Це буде моє рішення. Це не буде рішенням когось іншого”, – заявив президент США.

У Брюсселі ще до відмови Трампа від посилення санкцій заявили про початок підготовки 18-го пакета, який має бути серйозною відповіддю на відмову РФ від перемир’я. До нього планують ввести обмеження щодо “Північних потоків”, знизити стелю ціни нафти з 60 до 50 доларів за барель, додаткові обмеження у фінансовому секторі. Україна пропонує ЄС знизити цінову стелю до 30 доларів.

Президент України Володимир Зеленський уже заявив, що найболючішими точками зараз для Кремля є нафта, інфраструктура торгівлі енергоресурсами, банки, а також фінансові схеми. І за цими напрямками і варто посилювати обмеження для РФ, вважають у Києві.

“Підготовка наступного (пакета санкцій – ред.) уже триває, і дуже важливо, щоб він був ще сильнішим. До нього мають увійти енергетика, банківський сектор і тіньовий флот, включно не тільки із суднами, а й з екіпажами, які їх обслуговують”, – заявив Зеленський.

У Брюсселі зберігають налаштованість на посилення санкцій. Про це було заявлено під час розмови лідерів Італії, Німеччини, Франції та Фінляндії з президентом США вже після його бесіди з Путіним. “Європейські учасники заявили, що посилять тиск на російську сторону за допомогою санкцій”, – йдеться в повідомленні уряду Німеччини.

Зараз, коли США зробили крок назад, ЄС навряд чи наважиться на будь-які реально дієві заходи, які не підтримують США. Мало того, Трамп прямо назвав посилення санкцій “поганою ідеєю”. Тож на тлі переговорів про вирішення тарифних проблем, Брюссель навряд чи буде ускладнювати відносини з Вашингтоном.

Хоча новий санкційний пакет ЄС таки може бути і підготовлений, і ухвалений. Роботу над ним почали вже 20 травня. Інше питання, наскільки він буде ефективним. 17-й пакет виявився слабким настільки, що не викликав заперечень навіть в Угорщини та Словаччини.

“У ЄС практично вже немає жодних дієвих важелів для того, щоб тиснути на РФ. Єдиний дієвий захід – це повна заборона на ввезення російського LNG”, – зазначив Устенко.

Але про санкції на російський LNG в ЄС ніхто не говорить. А в РФ, тим часом, відкривають другу лінію виробництва LNG на заводі “Арктик СПГ 2”, на який поширюються санкції США.

Санкційні пропозиції від України

Крім LNG до 18 пакету санкцій ЄС могли б увійти й інші обмеження. Українська сторона найближчими днями запропонує Брюсселю своє бачення масштабних і дієвих заходів.

За словами уповноваженого ОП із санкційної політики Владислава Власюка, вони стосуються зокрема й тіньового флоту. “Пора переходити від кількості (кількість танкерів – ред.) до якості. Тобто санкціонувати брокерів, порти тощо”, – зазначив він.

Крім того, Києвом запропоновано кілька категорій технологій і продукції, обмеження на які призвели б до перегляду оборонних програм РФ.

Зокрема, у переліку пропозицій – посилення контролю за постачанням вуглецевого волокна та пов’язаної з ним продукції (епоксидні смоли, машини для його виробництва), які використовуються під час виробництва корпусу та сопла твердопаливного двигуна ракети “Іскандер”. А також – заборона на постачання хлорату натрію і перхлорату амонію, які використовують для виробництва палива для ракети “Іскандер-М”.

Запропоновано також розширити перелік сировини, забороненої до експорту в Росію. Зокрема це стосується титанових руд і концентратів, оксидів титану, титанового шлаку, руд сурми, феросплавів, свинцевих руд і оксидів, свинцю.

Але, схоже, всі ці пропозиції поки що будуть не актуальні. Найближчим часом реальний санкційний тиск на РФ навряд чи буде посилено, навіть якщо Москва не пригальмує свою військову машину. Найімовірніше, кілька наступних тижнів або місяців ми спостерігатимемо над підготовкою США якоїсь двосторонньої угоди, але вже не з Україною про надра, а з Росією про торгівлю.

Джерело

Володимир ЗеленськийДональд ТрампКиївська областьРосіяСША