Для Росії значення нітроцелюлози неоціненне. Агресор інтенсивно витрачає боєприпаси в Україні, здійснюючи тисячі пострілів щодня
У лютому кілька українських дронів атакували завод з виробництва нітроцелюлози у російській Казані, обійшовши навіть систему ППО “Панцир-С1”, яку РФ використовує для захисту стратегічних об’єктів. Хоча цей удар за 1000 кілометрів від держкордону палав не так яскраво, як російські НПЗ, брак речовини, яку виробляють у Казані здатен підірвати всю російську військову промисловість зсередини.
Що таке нітроцелюлоза?
Нітроцелюлоза — це результат хімічної обробки целюлози, найчастіше бавовняної, що набуває вибухових властивостей. Вона є основою бездимного пороху, який необхідний для виготовлення боєприпасів, в тому числі стрілецьких набоїв, артилерійських снарядів та мін.
Для Росії значення нітроцелюлози неоціненне. Агресор інтенсивно витрачає боєприпаси в Україні, здійснюючи тисячі пострілів щодня. Кожен із них потребує заряду з бездимним порохом, а отже — нітроцелюлози. У 2023 році Росія збільшила її імпорт утричі порівняно з 2021 роком. А у Вашингтоні прямо вказали, що Москва залежить від зовнішніх постачальників нітроцелюлози для виробництва пороху, ракетних палив та інших вибухових матеріалів.
Історична ахіллесова пʼята російського ВПК
Російський ВПК сформувався ще в радянський період. Тоді виробництво бавовни, необхідної для нітроцелюлози, розвивалося в південних республіках, що мали сприятливіший клімат і вирощували бавовник у промислових масштабах. Після розпаду СРСР ці активи залишилися поза межами РФ, а Москва так і не змогла налагодити повний цикл виробництва нітроцелюлози в необхідних обсягах. Навіть у відносно мирні часи РФ імпортувала бавовняну целюлозу з держав Центральної Азії.
Західні санкції, які не стали катастрофою для РФ
Партнери України знали про стратегічну важливість нітроцелюлози для російського ВПК. Ще у квітні 2022 року ЄС офіційно заборонив постачання нітроцелюлози до РФ. У грудні 2023 року США пішли далі, запровадивши заборону для фінансових установ по всьому світу на проведення транзакцій, пов’язаних з передачею нітроцелюлози до Російської Федерації. Це означає, що будь-яку угоду щодо продажу нітроцелюлози Москві можуть заблокувати на рівні банківського обслуговування.
Однак бавовняна целюлоза, з якої виробляється нітроцелюлоза, залишається поза прямими санкціями через її використання у цивільних галузях, таких як виробництво паперу, текстилю та інших матеріалів. Користуючись цією лазівкою Кремль отримує “цивільну” бавовняну целюлозу, яку вже в Росії перетворює на нітроцелюлозу та бездимний порох для снарядів.
Узбекистан — бавовняна плантація для російського ВПК
За даними Ради економічної безпеки України, у 2023 році 99,47% бавовняної целюлози, яку імпортувала РФ, надійшло з Узбекистану. В абсолютних показниках це понад 11,6 млн доларів, що більш ніж удвічі перевищує показники 2022 року та у шість разів перевищує показники 2021-го. Постачання не лише не зупинилися, а й продовжилися у 2024 році: за перший квартал з Узбекистану до РФ надійшло сировини ще на 3,5 млн доларів.
В Узбекистані діє п’ять основних виробників бавовняної целюлози, проте 85% експорту до РФ контролюють дві компанії — FARGONA KIMYO ZAVODI LLC та RAW MATERIALS CELLULOSE LLC. Вони забезпечують регулярне надходження бавовняної сировини для російських заводів, де її перетворюють на нітроцелюлозу та бездимний порох.
Бенефіціаром FARGONA KIMYO ZAVODI LLC є Рустам Мумінов (60%), який має реєстрацію бізнесу в Росії й виступає засновником щонайменше трьох російських компаній. Одну з них він створив разом із Михайлом Глуховим (40%), який є другим бенефіціаром FARGONA. Обидва, вважаємо, є громадянами РФ.
RAW MATERIALS CELLULOSE LLC формально заснована Ларисою Уткіною, яка зареєструвала в Узбекистані два товарні знаки — “Alliance Capital” і “Chemistry International”. “Alliance Capital Ks Sp. z o.o.” належить Рустаму Мумінову (50%), Алевтині Крусс (25%) та Вікторії Бонковській (20%), яка, найімовірніше, є донькою Мумінова. Тобто, громадянин РФ Мумінов контролює 85% усього експорту бавовняної целюлози до Росії, зокрема для військових заводів.
Як партнери України можуть позбавити Росію бавовняної целюлози?
Перш за все, розширити санкції, включивши до них основних постачальників — Мумінова та Глухова.
Крім цього, варто діяти й мʼякою силою, яка вже спрацювала в Казахстані. У 2023 році найбільший експортер бавовняної целюлози в країні різко зменшив постачання до РФ, а натомість у 2024-му продав целюлози на $17 млн до США. Єдиним покупцем стала американська компанія Bizel Corporation — підрядник Держдепартаменту, що виробляє артилерійські снаряди для НАТО в Європі. Тобто замість того, щоб іти на російські заводи, центральноазійська бавовна поїхала на західні. З неї могли б робити й снаряди, які постачаються до України.
Враховуючи зростання видатків на оборону європейських країн і невелику кількість бавовняної целюлози на світових ринках, цю комбінацію цілком реально втілити. Як і потенційно створити голод боєприпасів для Кремля, який допоможе нашим силам оборони відновити мир в Європі.
Спеціально для Еспресо
Про авторку. Олена Юрченко, Директорка з аналітики, досліджень і розслідувань Ради економічної безпеки України (РЕБ)
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.