Самусь про тактику дій Путіна після угоди міє США та Україною
Угода про ресурси з Україною — фактично єдиний реальний результат Трампа на посту президента США за 100 днів
Натомість Віткофф, Дмітрієв і друг “Владімір” підставили Трампа, а тому їхні позиції в американській адміністрації різко похитнулися.
Наразі, мабуть, найцікавіший момент — що зробить Путін: погодиться на переконання “младофесбешників” на чолі з Дмітрієвим і оголосить про припинення вогню (і, відповідно, отримає надію на зняття санкцій, бізнес з США, врятування економіки тощо); чи продовжить гру разом з клубом старих кадебешників у проєкті “фортеця в осаді” (тобто, отримання американського ембарго на російську нафту, руйнація економіки, різке падіння рівня життя населення, оголошення мобілізації й взагалі перехід до існування у форматі КНДР).
Як на мене, більш привабливим для Путіна є другий варіант, бо у випадку першого є ризик “бунту стариків”. А от молодь ще занадто молода для реального протистояння.
Тому, моя гіпотеза: Путін буде максимально тягнути, але Трамп в наступні дні почне на нього тиснути. В результаті — різка зміна риторики США щодо Росії та перехід до перших реальних кроків на примушення РФ до припинення вогню.
Далі — внутрішня боротьба в Кремлі, яка й вирішить подальші кроки: “вперед в КНДР” або “новая пєрєстройка”.
Для нас поки що нічого не міняється: війна триває.
Джерело
Про автора. Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network, співзасновник Консорціуму оборонної інформації
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.