Лідери ЄС, які 18 червня зберуться в Брюсселі, прибудуть на саміт із більш агресивною позицією щодо Китаю, звинувачуючи Пекін у недобросовісних торговельних практиках, повідомляє Politico.
“Наші торговельні зв’язки з Китаєм досягли стадії, що вимагає перезавантаження — не конфронтації, а відновлення балансу. Статус-кво є нестійким — як в економічному, так і в політичному аспектах”, — зазначив єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович після зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС 15 червня.
Шефчович говорив про двосторонній торговельний дефіцит, який минулого року досяг 360 млрд євро і продовжує зростати.
“Динаміка змінюється в бік більш рішучої позиції. Але в таких питаннях диявол завжди ховається в деталях. Навіть якщо ми визначимо напрямок руху на засіданні Ради ЄС, постане питання, як це реалізувати — і саме тут виникають труднощі”, — зазначив один із дипломатів ЄС, коментуючи обговорення в Брюсселі.
У зв’язку зі зростанням занепокоєння щодо надлишкових виробничих потужностей Китаю Єврокомісія ініціювала торговельні розслідування, запропонувала нові захисні інструменти та посилила тиск на Пекін для усунення ринкових викривлень. Китай, у свою чергу, відповідає аналогічними заходами, намагаючись витіснити іноземних конкурентів зі свого ринку.
Проте ЄС, ймовірно, не піде на повномасштабну конфронтацію — наприклад, не застосує свій “торговельний важіль”, тобто Інструмент проти примусу (ACI). Уряди країн ЄС побоюються, що це може загрожувати економіці та ще більше розлютити розчарованих виборців.
“Ми настільки вразливі, що нам важко використовувати ці інструменти. Як можна застосувати ACI, якщо хтось може зупинити все ваше промислове виробництво?” — зазначив дипломат ЄС.
Слова та дії
Наразі Єврокомісія дотримується двосторонньої стратегії: активізує діалог із Пекіном, водночас демонструючи готовність вжити заходів у разі необхідності.
На початку цього місяця заступник міністра торгівлі Китаю Лін Цзі прибув до Брюсселя для проведення переговорів, щоб підготувати ґрунт для зустрічі міністра торгівлі Ван Вентао та Шефчовича наприкінці червня.
За словами джерела Politico, переговори тривали кілька годин і були складними. Лін поставив пряме запитання генеральній директорці Єврокомісії з питань енергетики Дітте Юул Йоргенсен про те, чи має ЄС намір розпочати торговельну війну. Юул Йоргенсен запевнила Ліна у відсутності таких намірів.
Засідання Ради ЄС у четвер надає європейським лідерам першу можливість підбити підсумки після стратегічної наради, що відбулася наприкінці травня за участю президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Хоча жодних рішень не очікується, обговорення під час вечері в Брюсселі стане важливим тестом готовності лідерів ЄС до рішучіших дій.
Одним із варіантів є ширше застосування імпортних квот — захисних заходів для галузей, які найбільше постраждали від конкуренції з Китаєм, таких як хімічна промисловість та виробництво верстатів. Іншим варіантом є новий “інструмент диверсифікації”, який зобов’яже компанії у “чутливих секторах” закуповувати сировину щонайменше у трьох міжнародних постачальників.
Третім, більш агресивним варіантом може стати інструмент боротьби з надлишковими виробничими потужностями, який фактично запровадив би значні мита проти Китаю. Досі ЄС утримувався від таких заходів, оскільки їх важко узгодити з правилами Світової організації торгівлі.
“Рівень згуртованості неухильно зростає. Зараз усім урядам ЄС зрозуміло, що сама промислова база Європи перебуває під загрозою”, — зазначає колишній високопосадовець ЄС Гуннар Віганд, який наразі є науковим співробітником Німецького фонду Маршалла.
Жорсткіша позиція
Франція, Італія, Нідерланди, Литва та Польща підтримали програмний документ, у якому міститься заклик до ЄС зайняти жорсткішу позицію щодо партнерів, які вдаються до недобросовісних торговельних практик.
Окрім заклику до ширшого застосування захисних заходів, у документі, ініційованому Францією, міститься пропозиція вжити заходів для запобігання ухиленню експортерів від сплати мит шляхом перенесення виробництва за кордон.
Німеччина традиційно остерігалася налаштовувати проти себе Пекін, зважаючи на економічну силу Китаю. Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, не називаючи Китай прямо, натякнув, що Берлін готовий до жорсткішого підходу в боротьбі з “практиками інших держав, які спотворюють торгівлю”.
“Я не хвилююся, що ми зрештою вживатимемо заходів. Ситуація настільки критична, що навіть німці починають усвідомлювати необхідність таких кроків”, — зазначив європейський дипломат.
Тим часом Китай зберігає повний контроль над постачанням рідкісноземельних елементів, які необхідні для виробництва всього — від високотехнологічних комп’ютерів до озброєння.
“Скільки ж насправді в нас є простору для маневру? Треба діяти дуже обережно, щоб не нашкодити галузям, які й так перебувають у скрутному становищі. У нас не так уже й багато простору”, — зазначив дипломат однієї з західноєвропейських країн.
FT повідомляла, що цього місяця Китай раптово скасував дві важливі дипломатичні зустрічі з ЄС на тлі загострення торговельної напруженості. Причин скасування зустрічей Пекін не назвав. Однак обидві сторони часто використовують цю тактику, щоб продемонструвати незадоволення політикою одна одної.
NYT писала, що Китай створює бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. У сукупності запроваджувані Пекіном заходи становлять новий план “економічної фортеці”, яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США. Економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі поступаються місцем більш фрагментованій епосі.