ЄС купує більше нафти через індійські НПЗ.
Цього року Європейський Союз придбав у Індії майже на 20% більше палива, виробленого з російської нафти, порівняно з 2023 роком. Це поповнило бюджет Росії мільярдами євро, незважаючи на санкції, спрямовані на обмеження доходів агресора від експорту енергоносіїв.
Про це повідомляє Politico.
Із січня по серпень 2024 року країни ЄС імпортували 6,7 млн тонн нафти з великих індійських нафтопереробних заводів, розташованих у Джамнагарі, Вадінарі та Нью-Мангалорі. Загальна вартість цих закупівель склала 5,4 мільярда євро.
Попри загальне скорочення імпорту палива з Індії на 9% порівняно з минулим роком, закупівлі саме на цих трьох НПЗ, які використовують російську нафту, зросли на 4%. Водночас ціна на виготовлене паливо значно підвищилася.
У 2024 році Індія замінила Саудівську Аравію як головного постачальника палива до ЄС. Придбання нафтопродуктів, виготовлених із російської сировини в третіх країнах, хоча і не суперечить санкційним обмеженням ЄС, ставить під загрозу зусилля блоку зі скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, пише видання.
“Дозволяючи третім країнам, таким як Індія і Туреччина, реекспортувати нафтопродукти, вироблені з російської нафти, ЄС фактично відкриває шлях Кремлю для компенсації втрат європейського ринку”, – зазначає старший аналітик Центру досліджень демократії (CSD) Мартін Владіміров.
За словами експертів, додаткові доходи, отримані від експорту палива, допомагають Росії покривати зростаючі витрати на ведення війни проти України. У контексті ослаблення російського рубля та збільшення витрат на оборону ці надходження стали критично важливими для підтримки російського бюджету.
Практично втративши європейські нафтовий і газовий ринки, Росія не тільки не втрачає надії, а й не полишає спроб повернутися зі своїми енергоносіями в Європу. І розробляє для цього гібридні стратегії. Бо бюджет війни РФ потребує дедалі більших надходжень.
Про те, як “Росія маскується, щоб повернути свої нафту і газ в Європу. Як її зупинити”, писала команда Центру “Стратегія ХХІ” ‒ Михайло Гончар, Оксана Іщук, Ігор Стукаленко та Андрій Чубик.