Родовища літію і титану в Україні – що Україна може запропонувати США

Родовища літію і титану в Україні – що Україна може запропонувати США 1 На практиці Україна може запропонувати не так і багато.

Попри те, що Україна ж є однією з небагатьох країн із великими покладами літію, які до того ж є комплексними та містять такі рідкісні елементи як берилій, рубідій, цезій, олово, вольфрам, тантал і ніобій, більшість із українських родовищ із цінними елементами знаходяться у приватній власності. При цьому  у світі немає апробованих технологій для отримання продукції з українських родовищ «рідкісноземів», пише у статті «Трамп міняє зброю на українські ресурси. Три причини, чому це погано» Юлія Самаєва.

Авторка зазначає, що всі українські родовища відмінні за типами й містять різні набори руд, тому і технології переробки потрібно розробляти для кожного родовища окремо. При  цьому в світі існують лише теоретичні розробки отримання продукції з українських родовищ літію і супутніх речовин.

«Мінімальні інвестиції у кожне — 750 млн дол. і 15 років для початку виробництва. Того відчайдуха, хто спокуситься цими перспективами, одразу ж чекає сюрприз — найсвіжіші дані геологорозвідки родовищ від 1967 року. Одне родовище — в окупації, інше — у судовому спорі з 2018-го і донині, третє роками шукає інвесторів і поки не знайшло», – вказує Самаєва на глибину проблеми.

Що ж стосується титану, то в Україні титанову сировину може виробляти хіба Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК), яку нещодавно, уже після презентації плану перемоги Зеленського у Брюсселі купила NEQSOL Holding з азербайджанцям із російським «душком».

Схожа ситуація із берилієм – хоча його родовище добре розвідане, однак спецдозвіл на його розробку належить приватному українському інвесторові.

«У 2025 році від Різдва Христового все, що має хоч якусь цінність, комусь належить. І це не про міфічне «надра належать народу України», а про реалії отримання ліцензій на видобуток. Якщо наша пропозиція серйозна, то де конкретні інвестиційні кейси?», – логічно запитує авторка.

Серед того, що все ще можна запропонувати західним інвесторам – державний «Східний ГЗК», що видобуває уран, окремі газові родовища і Олеська площа сланцевого газу. При цьому частина із них доволі виснажені.

«Якщо ми вже перейшли до таких прагматичних і ділових відносин з одним із ключових партнерів, то, може, не обіцяти йому того, чого нема? Суто заради fair play, щоб потім пан Дональд не шаленів, що скарби Полуботка виявилися купою гуано. Наша нинішня влада вже нічого, крім печії, у команди Трампа не викликає. Брехня навряд чи покращить цю ситуацію», – вказує на голослівність обіцянок Самаєва.

Нещодавно «Суспільне» із посиланням на  джерело в Офісі президента України заявило, що президент доповнив «план перемоги» пунктом про корисні копалини, зокрема рідкоземельні ресурси, розраховуючи на підтримку Сполучених Штатів.

Водночас про наявність такої пропозиції у плані Зеленського Financial Times писало ще у листопаді. Тоді видання зазначило, що пропозицію внесли із сподіванням на потенційні ділові угоди з адміністрацією Трампа.

Нещодавно заявив, що Україна має  дуже цінні рідкоземельні елементи і США можуть укласти угоду, «за якою вони забезпечать те, що ми їм даємо, своїми рідкісноземельними елементами та іншими речами», однак не уточнив що має на увазі.

За інформацією Forbes, оприлюдненою у 2023 році, загальна вартість корисних копалин України становить 14,8 трильйона доларів, що є одним із ключових факторів російської військової агресії. Водночас понад 70% загального обсягу цих ресурсів зосереджені у трьох областях – Донецькій, Дніпропетровській та Луганській.

Джерело

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що ви з цим згодні, але ви можете відмовитися, якщо хочете.ПрийнятиДетальніше

Політика конфіденційності