Рішення ухвалене ще у 2023: коли чекати обовов’язковий ПДВ для ФОПів
Що насправді стоїть за обов’язковим ПДВ для ФОПів, яке намагаються подати як вимогу МВФ, та чому дрібний бізнес так боїться реєструватись платниками ПДВ
Інформація про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ ФОПів в обмін на новий кредит МВФ уже майже тиждень не дає спокійно спати тисячам дрібних підприємців, які самостійно ведуть бізнес. Адже поріг доходу у мільйон гривень на рік – це насправді лише 83 тисячі гривень на місяць, тож стати платниками ПДВ можуть навіть торговці на ринку. Поки що немає навіть проєкту змін до Податкового кодексу, де би йшлось про такі нововведення, тож навіть якщо ВРУ ухвалить такі зміни у турборежимі, навряд чи вони змогли б запрацювати у 2026 році. Та дрібний бізнес упевнений – диму без вогню не буває, а така інформація може свідчити про те, що влада взяла курс на ліквідацію спрощеної системи оподаткування.
Звідки з’явилась інформація про ПДВ для ФОПів
Наразі жоден документ, у якому би йшлось про запровадження обов’язкового ПДВ для ФОПів, не був опублікований. На сторінці МВФ є лише розмите формулювання “скасування пільг для реєстрації платника ПДВ”.
“Окрім реалізації стратегії реструктуризації боргу з метою відновлення стійкого рівня боргу, влада також зобов’язалася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та уникненню їх сплати, а також розширити податкову базу, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування пільг для реєстрації платника ПДВ. Також було досягнуто домовленості щодо заходів щодо боротьби з неформальною економічною діяльністю, зокрема шляхом посилення конкуренції у сфері державних закупівель та усунення лазівок у чинному трудовому кодекс”, – йдеться у повідомленні МВФ.
фото: gettyimages
27 листопада про те, що “у фонді наполягають, аби Україна почала боротися зі схемами використання спрощеної системи оподаткування великим бізнесом задля зменшення своїх податкових зобов’язань. Тож серед податкових вимог МВФ принаймні дві передбачають відповідні зміни”, – повідомила “Економічна правда”. За даними видання, серед пропозицій – запровадження обов’язкової сплати податку на додану вартість для “спрощенців”, річний дохід яких перевищує 1 млн грн, окрім тих, хто належить до першої групи.
Того ж дня про це повідомив і Bloomberg: “Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень (24 000 доларів США) річного доходу, повідомили джерела на умовах анонімності, оскільки вони не уповноважені коментувати переговори. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів”.
Офіційно ані прем’єрка Свириденко, ані міністр фінансів цю інформацію не коментували. А уже 2 грудня провідні економічні аналітичні центри (багато з яких були залучені до підготовки пропозицій до меморандуму з МВФ) оприлюднили спільне звернення до президента, КМУ, ВРУ щодо зобов’язання України скасувати пільги для реєстрації платника ПДВ”, яке, вочевидь, стосується платників єдиного податку та встановлення для них порогу переходу на ПДВ.
“У 2024 р. в Україні було зареєстровано понад 644 тис. ФОП – платників ЄП, з доходом понад 1 млн грн. Якщо уявити, що усі вони стануть платниками ПДВ, це створить додаткове навантаження на систему адміністрування ПДВ, знадобляться сотні тисяч бухгалтерів, яких немає та призведе до зростання поточних витрат мікробізнесу”, – йдеться у зверненні.
За оцінками аналітичних центрів прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту у розмірі 150-180 млрд грн, або біля 1,5-2% ВВП. При цьому сукупні втрати бюджету від зловживань із спрощеною системою оподаткування, оцінюються експертами на рівні 10-13 млрд грн на рік.
Як повідомив у коментарі Еспресо координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, насправді МВФ безпосередньо не висував Україні вимог щодо ПДВ – ця пропозиція з’явилась у меморандумі з подачі нашого Мінфіну.
“У МВФ єдина вимога – скоротити дефіцит державного бюджету: зменшити всі витрати і максимально збирати податки скрізь, де це можливо. Далі вже наш улюблений Мінфін підкидає МВФ ідеї, що можна зробити оце і оце”, – каже Олег Гетман.
ПДВ для спрощенців затверджене у Нацстратегії доходів
Як пояснює юрист з податкового законодавства Богдан Янків, нереально, аби норма про обов’язкову реєстрацію ПДВ ФОПів з доходом понад мільйон гривень запрацювала у 2026 році, оскільки законопроєкт потрібно підтотувати, врахувати всі юридичні деталі та ухвалити. Крім змін до Податкового кодексу, треба затвердити нові форми звітів та обліку, підготувати сервери податкової служби під мільйони ПДВ-накладних тощо.
“На фіскалізацію пішло 3 роки. ПДВ для всіх – у 10 разів складніше”, – вважає юрист.
“Як на мене, інформація про ПДФ для ФОПів – це певний підготовчий етап для психологічної адаптації людей до сплати більших податків. Всіх податків. Звісно, що ні ФОПи, ні компанії, які на спрощеній системі, не готові ставати платниками ПДВ найближчим часом. До цього зараз взагалі ніхто не готовий – потрібно з занадто багато кроків виконати від ідеї до її реалізації, – каже податкова консультантка Олександра Томашевська у коментарі Еспресо.
Вона переконана, що ані до кінця цього року, ані навіть у наступному такі зміни до Податкового кодексу не приймуть, але у перспективі їх таки реалізують. Тим більше, що пункт про те, що для усіх платників спрощеної системи оподаткування буде встановлено обов’язок реєстрації в системі оподаткування ПДВ у разі досягнення порогу реєстрації платником ПДВ є у Національній стратегії доходів до 2030 року, ухваленій ще у 2023. Тож експерти припускають, що реальний термін, коли ця норма може набути чинності – 2029-2030 рік. До слова, ця стратегія передбачає реформу спрощеної системи оподаткування – з об’єднанням груп спрощенців та підвищенням податків.
У яких схемах ухилення податків найчастіше залучають ФОПів
Спрощена система оподаткування забезпечила розвиток дрібного і мікробізнесу в Україні і насправді стала основою економічної стійкості під час війни. Адже “вбити” одне велике підприємство, де працює кілька тисяч людей, значно простіше, ніж зупинити тисячу дрібних підприємств. Однак вона також стала способом ухилення і мініміації сплати податків. І це наразі основний аргумент для запровадження обов’язкового ПДВ для підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Значна частина ФОПів насправді є найманими працівниками, а не окремими бізнесом. Крім того, часто великий бізнес дробиться на сотні малих, аби працювати на спрощеній системі оподаткування. Це популярна схема для торговельних мереж чи ресторанів – де навіть в межах одного закладу може бути кілька ФОПів.
За словами Данила Гетманцева, до втручання БЕБ мережа “Тано” з 117 магазинів працювала через 144 ФОПи., фото: Мережа “Тано”
“Найчастіше ФОПи використовують для виведення готівки. Наприклад, є підставний ФОП, через якого треба витягнути чистий прибуток мимо всіх податків. Він підписує акт виконаних робіт на якісь там маркетингові дослідження чи якийсь консалтинг. Надходять кошти, ФОП їх знімає і сплачує маленький податочок. Якщо ФОПи почнуть платити ПДВ, це означає, що схема з виведенням коштів в готівку, вона буде зразу однозначно значно дорожчою. І якщо тобі виведення готівки через ФОП коштуватиме 30%, ти уже думатимеш, чи варто це робити. Тому однозначно запровадження ПДВ для ФОПів це дієвий механізм, але тут можна “вилити з водою дитину”. Адже білий бізнес, який не бере участі у жодних схемах, також постраждає”, – каже Олександра Томашевська.
При цьому, за словами експертки, підприємці, які працюють групами, де може бути навіть до 100 ФОПів насправді мають повноцінний фінансовий департамент, який може дозволити собі адміністрування ПДВ. Тоді як для тих фізичних осіб підприємців, які справді ведуть власний бізнес і мають невеликі доходи, це буде проблемою.
Чому дрібний бізнес так боїться ПДВ
Як пояснює Еспресо підприємиця та співзасновниця Альянсу регіональних об’єднань малого бізнесу (РОБМ) Леся Золотарьова, насправді ФОПи та юридичні особи на спрощеній системі оподаткування з доходом понад мільйон і на сьогодні можуть реєструватись платниками ПДВ, але добровільно. Тобто підприємець сам вирішує, потрібно це йому чи ні.
“Насправді йдеться не про розмір податку. Бо ПДВ – це податок, який платить кінцевий споживач. Згідно з нашим податковим законодавством, ті, кого називаю платниками ПДВ, фактично є податковими агентами, які сплачують це ПДВ. Тобто відбувається певна підміна понять, бо податок платять кінцеві споживачі. Тобто фактично малий бізнес на спрощеній системі оподаткування змусять саме адмініструвати ПДВ. І це – головна проблема”, – каже Леся Золотарьова.
За її словами, аргумент, що “Європі всі платять ПДВ” насправді не коректний, оскільки там система адміністрування цього податку значно простіша.
“Якщо хочете, щоб було як у Європі, створіть для підприємців умови, як в Європі. Проблема у тому, що українська загальна система оподаткування надто складна, є проблема з блокуванням податкових накладних. У ЄС підприємець раз на податковий період подає декларацію у податкову службу і сплачує ПДВ. У нас же вимагають податкову накладну,за кожну транзакцію подавати. Це називається оце обтяжливе адміністрування. І, витрати на нього величезні. Для підприємств, які мають бухгалтерію, юриста у штаті – це можливо, але й вони стикаються з проблемами, зокрема, через блокування накладних. Натомість я, як і багато легальний ФОПів працюю самостійно – сама веду бухгалтерію, сама знімаю ролики, сама продаю. Я просто не зможу адмініструвати ПДВ”, – каже Леся Золотарьова та додає – якщо підприємець залучатиме бухгалтера та юриста, ці витрати він обов’язково закладе у ціни своїх товарів та послуг.
податкові консультанти, фото: ДПС
За словами Олега Гетмана, Світовий банк визнав українську систему адміністрування ПДВ найскладнішою з усіх країн Європи.
“За підрахунками, 400 людиногодин треба витрачати тільки на адміністрування ПДВ на одне підприємство. Тож ФОПи не будуть цим займатись і зроблять все можливе, щоб не переходити на цей ПДВ”, – каже Олег Гетьман.
На його думку, якщо спрощенців таки зобов’яжуть реєструватись платниками ПДВ, то вони дробитимуть бізнес – відкриватимуть ФОПів на найближчих родичів, аби не дотягти до порогу у мільйон гривень, або приховуватимуть обороти. У результаті, замість детінізації це призведе до ще більшої тінізації економіки.
“За багато років практики і досліджень, можу стверджувати, що ніхто закриватись не буде. Коли вводяться якісь дурні шкідливі норми, українці, нівелюють ці норми масовим невиконанням цих норм. Тож ФОПи просто найдуть десяток різних способів не досягати ліміту цього 1 млн грн”, – каже Олег Гетман.
Дрібний бізнес могла б врятувати індексація
За словами Олени Томашевської, насправді у ЄС дрібний бізнес також є платником ПДВ, тож якщо ми рухаємось до ЄС, то варто буди до цього готовим.
“Попри усі протести та те, що МВФ не ставив таку вимогу прямо, у Європі ці норми успішно реалізовані і люди сплачують ПДВ навіть з великих сум. Є країни, де взагалі немає порогу, до якого можна не реєструватись платником ПДВ. Тобто ти відкриваєш бізнес і обов’язкового стаєш платником ПДВ. І це додаткова відповідальність. В Україні бізнес можна відкрити за один вечір і закрити за один вечір. В Європі ці процеси повільні”, – каже експертка.
Натомість у зверненні аналітичних центрів вказано, що спеціальний режим ПДВ ЄС встановлює такий поріг у розмірі 100 тис. євро. Такий самий поріг має Великобританія. Натомість в Україні, з урахуванням унікальної обтяжливості вітчизняної моделі адміністрування ПДВ, такий поріг в Україні може бути ще вищим.
“Насправді цей поріг у млн на рік він встановлювався колись дуже давно. Якщо цю суму індексувати згідно з нашим законодавством, то вона становитиме майже становитиме там щось 8,5 млн грн на рік. І це, в принципі, сума, яка є порогом для звичайного спрощенця, який торгує чи надає послуги. Тобто, достатньо цю суму раз на рік індексувати, то спрощенцю нічого не загрожує”, – каже Леся Золотарьова.
Водночас Олександра Томашевська каже: рішень, які були б однаково добрі для усіх, немає
“Завжди, коли змінюються умови, ринок з часом адаптується – хтось закривається, хтось залишається. За великим рахунком, податкову не цікавлять ті, в кого грошей немає, – їх цікавлять ті, в кого гроші є. А вони будуть змушені вийти з тіні. Звісно, все впаде на плечі покупця, тому що не має жодних податків, які бізнес заплатив сам по собі. Це на 100% буде відображено в вартості кожної філіжанки кави, кожної послуги “, – каже експертка.