Фінансова вигода від нової угоди між Україною та США щодо стратегічних корисних копалин може розтягнутися на десятиліття, адже запуск нових шахт у країні, що постраждала від війни, пов’язаний з численними викликами для інвесторів
Про це повідомляє Reuters.
За словами гірничодобувних експертів, навіть у стабільних країнах з розвиненою індустрією, як-от Канада чи Австралія, повноцінне освоєння родовищ може тривати від 10 до 20 років. Водночас в Україні більшість родовищ досі недостатньо вивчені, щоб підтвердити їхню рентабельність. Крім того, зруйнована війною енергетична та транспортна інфраструктура, а також невизначеність щодо безпеки стримують інвестиційну активність.
Попри це, українські посадовці називають угоду політичним проривом і сподіваються, що вона зміцнить американську підтримку. Документ, підписаний у Вашингтоні, передбачає, що кошти до фонду відновлення надходитимуть від роялті, ліцензійних платежів та угод про розподіл продукції. Проте конкретні фінансові умови поки що не визначені — їх ще мають погодити в межах партнерської угоди.
Як зазначив Вілліс Томас із консалтингової компанії CRU, перехід від наявності природного ресурсу до його економічно ефективного освоєння вимагає як часу, так і значних інвестицій — обидва чинники залишалися обмеженими навіть до початку війни.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну, за даними Державної служби геології та надр, ліцензії на видобуток видавалися повільно. У період із 2012 по 2020 рік було видано лише 20 ліцензій на нафту і газ, а також кілька на видобуток графіту, золота, марганцю та міді. Загалом у країні налічується понад 3400 ліцензій.
Оскільки нова угода передбачає створення обмеженого партнерства, аналітики не виключають можливості прямих державних інвестицій з боку обох країн у майбутні гірничодобувні компанії.
Однак ще одним серйозним викликом є розташування частини перспективних родовищ на тимчасово окупованих територіях. З 24 потенційних гірничодобувних проєктів, визначених Benchmark, сім знаходяться в зонах, контрольованих Росією. Йдеться, зокрема, про родовища літію, графіту, рідкісноземельних елементів, нікелю та марганцю.
Як повідомив представник української компанії, що володіє ліцензією на розробку Полохівського літієвого родовища — одного з найбільших у Європі — без західних гарантій безпеки реалізувати такі проєкти буде надзвичайно складно. У США ж вважають, що наявність американських інтересів у секторі може стримати агресію.
- 30 квітня Україна та США підписали угоду про створення Інвестиційного фонду з відбудови.
- 1 травня у Білому домі підписання угоди про створення американо-українського Інвестиційного фонду відбудови назвали унікальним історичним партнерством.
- Кабінет міністрів 1 травня зареєстрував проєкт закону у Верховній Раді про ратифікацію угоди зі Сполученими Штатами щодо створення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови.
- Міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що українсько-американський Інвестиційний фонд може запрацювати за кілька місяців після ратифікації угоди про копалини у Верховній Раді.