Репараційний кредит для України – чому ЄС відклав рішення і де брати гроші

Глава Євроради Антоніу Кошта і президент України Володимир Зеленський (фото: пресслужба ЄС)

Ухвалення рішення про "репараційний кредит" Україні під заставу російських активів, заморожених у Європі, затягується. Наскільки це критично для воюючої країни і чи є альтернатива для покриття бюджетних витрат – читайте в матеріалі спецкора РБК-Україна Юрія Дощатова.

У Європейському Союзі відклали ухвалення рішення про виділення Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро під заставу заморожених активів Росії. На засіданні Євроради 23 жовтня це питання перенесли на грудневу зустріч лідерів країн-членів ЄС.

Причиною стала відмова Бельгії підтримати кредитування України за рахунок заморожених активів Центробанку РФ, більша частина яких перебуває на її території – у депозитарії Euroclear Bank.

Ідея так званого “репараційного кредиту” для України стала предметом серйозних обговорень всередині Єврокомісії та серед лідерів ЄС у другій половині 2025 року. Такий варіант був запропонований главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.

140 млрд євро, які зможе отримати Україна, будуть забезпечені замороженими активами Росії. Погашенню вони підлягатимуть лише при виплаті Росією репарацій.

Бельгія не здивувала

Позиція Бельгії не була несподіваною. Брюссель ще на початку жовтня заявив, що не дасть своєї згоди без юридичних гарантій і повного розподілу ризиків між усіма країнами ЄС.

Напередодні засідання Євроради прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що йому потрібна повна правова ясність і солідарна відповідальність з боку інших членів ЄС, перш ніж діяти, повідомила FT.

“Правова основа – не розкіш”, – сказав де Вевер. “Якщо ми хочемо передати їх (активи – ред.) Україні, нам доведеться зробити це спільно. В іншому випадку відповідні дії Росії можуть вдарити тільки по Бельгії. Ми – маленька країна, і заходи у відповідь можуть бути дуже жорсткими. Вони можуть конфіскувати будь-які гроші західних банків у Росії, конфіскувати європейські компанії в Росії”, – сказав прем’єр Бельгії.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер (фото: прес-служба Євросоюзу)

Глава Єврокомісії намагалася заперечувати бельгійському міністру. “Ми не конфіскуємо активи, а забираємо залишки грошових коштів як кредит для України. Україна повинна повернути цей кредит, якщо Росія виплатить репарації”, – сказала вона.

Однак де Вевер наполягав на детальному і детальному вивченні питання. “Я поки що навіть не бачив правового обґрунтування цього рішення”, – заявив він.

Заморожені активи вже працюють на Україну

Крім репараційного кредиту, Україна вже користується кредитом за ініціативою ERA Loans. Це 50 млрд доларів (45 млрд євро), що виділяються за рахунок майбутніх доходів від заморожених активів.

“Рішення про ERA було ухвалено минулого року. У відповідь на наші вимоги передати російські активи Україні, лідери G7 і ЄС домовилися створити механізм, за яким Україні було надано кредит у 50 млрд доларів, а його погашення здійснюється за рахунок майбутніх доходів від заморожених активів”, – зазначила в коментарі РБК-Україна заступник голови ОП Ірина Мудра.

Кошти цього кредиту вже спрямовуються на відновлення та оборону України. Тільки у 2025 році 6 млрд євро за лінією ERA loans планують спрямувати на сектор нацбезпеки та оборони.

Зараз Україна працює над тим, щоб підвищити прибутковість заморожених активів.

“Наразі ці ресурси лежать у низькоприбуткових короткострокових депозитах (близько 1% річних), але є всі можливості інвестувати їх довгостроково за вищими ставками (до 7%). Як визнають європейські джерела, переведення коштів з Euroclear у спеціальні довгострокові облігації дасть змогу “інвестувати за кращими ставками”. Наша мета – підняти ефективну прибутковість заморожених активів з нинішніх 3 млрд доларів до близько 20 млрд доларів річних, щоб кожен долар працював на Україну”, – заявила Мудра в коментарі виданню.

Що ж стосується “репараційного кредиту”, то його планують використовувати вже для бюджету наступного року. Доступним кредит може стати з квітня 2026 року. Але це в разі, якщо серйозних затримок з його узгодженням не буде.

На які конкретно цілі підуть гроші, поки не вирішено. На військові потреби Київ хоче спрямувати 100 млрд доларів. Але без політичного рішення говорити про статті використання коштів зарано, зазначають співрозмовники видання, знайомі з ходом переговорів про надання кредиту.

“Поки європейці не домовляться всередині Євросоюзу, про це рано говорити. У них своє бачення з цього питання. На які потреби спрямовувати кошти, буде вирішуватися на окремих переговорах”, – сказав співрозмовник видання з уряду.

За кошти цього кредиту планується закуповувати озброєння. Франція, Німеччина та Італія, які підтримують рішення про фінансування України під заставу заморожених активів, пропонують зробити так, щоб якомога більше грошей із суми кредиту поверталося в оборонну промисловість самого Європейського Союзу, а не йшло за океан.

Поки що надання кредиту Україні підтримують більшість членів ЄС. Категорично проти тільки Бельгія.

Катастрофа чи просто робочий процес

Співрозмовники видання, як в Україні, так і в ЄС, зазначають, що ситуація з процесом підготовки рішення про “репараційний кредит” не найрадісніша, проте катастрофи не бачать.

“Це процес. Звичайно, ця затримка не радує, але це не трагедія”, – сказав у коментарі РБК-Україна представник фінансового блоку в українській владі. “Цей кредит – питання виживання. Але будемо вірити в краще”, – зазначив його колега.

У Євросоюзі поки також не бачать приводів для серйозного занепокоєння. На думку одного із західних дипломатів, позитивні зрушення за кредитом можуть початися і до грудня, коли його мають повторно обговорювати на Європейській раді.

Ще один фактор – зміна процедури, згідно з якою рішення про заморожування коштів, серед інших санкцій, має в ручному режимі подовжуватися кожні півроку. У разі, якщо санкції з якихось причин продовжено не буде, Росія зможе виставити Бельгії фінансові претензії. Тобто, вимагати назад заморожені кошти. Безстрокове ж заморожування активів знизить такі побоювання і дасть членам ЄС імпульс для підтримки кредитування під заставу активів РФ.

“Репараційний кредит” і макрофінансова стабільність

Якщо рішення про “репараційний кредит” буде ухвалено, то Україна фактично отримає гарантії, що її фіскальні потреби будуть повністю задоволені навіть у разі затягування війни. Так вважають експерти аналітичної групи ICU. Крім того, НБУ зможе повністю контролювати валютний ринок та обмінний курс ще кілька років.

Засідання Євроради 23 жовтня (фото: пресслужба ЄС)

“Зворотний бік кредиту полягає в тому, що російські активи планувалося використовувати для фінансування відновлення України після війни. Однак відсутність альтернативних джерел фондування сьогодні не залишає іншого вибору для України та ЄС, окрім як почати використання російських коштів”, – йдеться в коментарі ICU, переданому РБК-Україна.

Також Нацбанк може активніше знижувати облікову ставку, що позитивно позначиться на економічному розвитку. “За нашими очікуваннями облікова ставка наприкінці поточного року становитиме 14.5% (зараз 15,5% – ред.). Наступного року зниження ставки може бути істотнішим, якщо репараційний кредит для України буде затверджено”, – йдеться в коментарі ICU.

Таким чином, переоцінити важливість “репараційного кредиту”, який повністю може бути використаний для потреб бюджету, практично неможливо. На початку жовтня голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа назвала його планом “А” для виживання України. На жаль альтернативного плану “Б” для України поки що немає.

При підготовці матеріалу були використані публікації Financial Times, Associated Press, коментарі українських чиновників і джерел РБК-Україна в Україні та ЄС, коментар аналітичної групи ICU.