Відповідно до запропонованої моделі репараційного кредиту, Єврокомісія має позичити без відсотків готівкові залишки у фінансових інституцій, в яких знерухомлено активи Банку Росії, та видати Україні позику, яку відповідно Україна буде зобов’язана повернути лише у випадку виплати РФ компенсації за завдану шкоду. Ризики існують, але є й механізми їх нівелювання. Про це пише Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги та членкиня правління Центру протидії корупції, та Андрій Міхеєв, експерт з міжнародного права ICUV та ANTS, в статті “Війна за репараційний кредит”.
Загальна сума становитиме до 210 млрд євро (включно із кредитом ERA Loan на майже 43 млрд євро, який Україна вже отримує 2025 року). Сума більша, ніж попередньо оголошені 140 млрд євро, адже Єврокомісія пропонує залучати кошти не лише з “Єврокліру”.
Ризики
“Ризики можливого успішного оскарження заходів ЄС щодо активів із боку Росії чи її центробанку в міжнародних і національних судах і трибуналах. Аналіз положень міжнародних договорів, регламентів судів дає чіткі підстави стверджувати, що в МС ООН, Суді ЄС та ЄСПЛ ані РФ, ані Банк Росії не мають шансів навіть на визнання правосуб’єктності, не кажучи вже про перемогу по суті”, – підкреслюють автори.
Єдиний більш-менш реалістичний шлях для російського центробанку у цьому сенсі, щоб бути визнаним хоча б стороною спору, — позов про порушення прав інвестора за Договором про взаємний захист інвестицій між Бельгією та РФ.
“Проте, враховуючи визначну роль центробанку у розв’язанні та фінансуванні російської агресії та його прямий зв’язок із порушенням РФ ключових норм і принципів міжнародного права, шансів виграти спір по суті у Банку Росії фактично немає навіть у цьому разі. Втім, у своєму проєкті рішення Єврокомісія зазначає, що такі договори, укладені окремими державами — членами ЄС із РФ, суперечать інвестиційній політиці Союзу, тож ці країни мають вийти з них або припинити їхню дію та виробити спільний підхід за координації Єврокомісії”, – додали автори.
Понад те, з 2022 року Рада ЄС дозволила “Єврокліру” утримувати резерв загальним розміром 5,58 млрд євро на випадок судів, кібератак і такого іншого. За ці кошти можна найняти найкращих юристів з усієї планети для захисту у справах, які і без того мають невеликі шанси на успіх для РФ та її центробанку.
З іншими статтями Олени Галушки можна ознайомитися за посиланням.