Наразі уряд Бельгії виставив свої умови.
Уряд Бельгії пообіцяв заветувати рішення щодо репараційного кредиту для Україні за рахунок заморожених активів Росії, якщо його вимоги не буде задоволено. Про це пише Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги та членкиня правління Центру протидії корупції, та Андрій Міхеєв, експерт з міжнародного права ICUV та ANTS, в статті “Війна за репараційний кредит”.
Зокрема уряд країни вимагає:
- юридично зафіксованих і безумовних фінансових гарантій від країн — членів ЄС;
- рівного розподілу юридичних ризиків у разі успішного оскарження Росією репараційного кредиту;
- залучення до кредиту активів, знерухомлених не лише в «Євроклірі», але і в інших юрисдикціях — Франції, Великій Британії, Японії, США, Канаді та інших.
“Розуміючи, що Бельгія є слабкою ланкою, на яку треба тиснути, Москва активізувала гібридну агресію. 8 жовтня виробник зброї Thales повідомив, що над їхніми секретними заводами літає дедалі більше дронів”, – зазначили автори.
Окрім страху, урядом Бельгії можуть керувати й інші мотиви. Так, в уряду Бельгії є власний інтерес “не відпускати курки, що несе золоті яйця”, адже бюджет країни заробляє на цих коштах. Справді, з 2022 року “Євроклір” сплатив до бюджету Бельгії податків на надзвичайні прибутки у розмірі 3,39 млрд євро. Для порівняння: обсяг двосторонньої допомоги від Бельгії Україні за цей період становив лише 2,2 млрд євро.
З іншими статтями Олени Галушки можна ознайомитися за посиланням.