Реформа Укрзалізниці – бізнес виступає проти підвищення тарифів
фото: бізнс проти підвищення вантажних тарифів УЗ (facebook.com/Ukrzaliznytsia)
Відсутність реального реформування “Укрзалізниці” з 2012 року обійшлася українській економіці вже у понад 200 млрд грн, які бізнес був змушений переплатити через завищені монопольні тарифи.
За його словами, ці кошти були втрачені через модель, за якої вантажний сегмент залізниці роками використовувався як джерело покриття хронічних збитків пасажирських перевезень.
“200 млрд грн – це ціна імітації реформ. Це недоінвестована модернізація, втрачене зростання економіки, експорт і податкові надходження”, – наголосив Каленков.
Він нагадав, що формально реформа залізничного транспорту стартувала ще у 2012 році, однак ключові рішення так і не були реалізовані. Зокрема, не запрацювали підзаконні акти щодо відкриття ринку та доступу приватних операторів до локомотивної тяги й перевізних послуг.
Вантажний сегмент як джерело покриття пасажирських збитків
За оцінками “Укрметалургпрому”, вантажні перевезення залишаються прибутковим сегментом, і в останні роки генерували близько 20 млрд грн операційного прибутку щорічно.
Водночас ці кошти системно спрямовувалися на покриття зростаючих збитків пасажирського сегменту, які становили понад 18 млрд грн у 2024 році, понад 22 млрд грн у 2025-му та прогнозовано перевищать 25 млрд грн у 2026 році.
Каленков зазначив, що така модель фактично перетворила бізнес на прихованого донора фінансування неефективної соціальної функції держави. У результаті 200 млрд грн – це не абстрактна сума, а невідремонтована інфраструктура, зношені локомотиви, недобудовані виробничі лінії, втрачені робочі місця та валютні надходження.
Він також застеріг, що подальше підвищення вантажних тарифів лише поглибить кризу. За оцінками самої “Укрзалізниці”, індексація тарифів на 20% може призвести до падіння обсягів перевезень на 19%, що означатиме подальше скорочення доходів компанії та подальший відтік вантажної бази.
Якою має бути реформа УЗ
Як наголосив президент “Укрметалургпрому”, виходом із ситуації є не чергове підвищення тарифів, а структурне реформування “Укрзалізниці”:
- фінансове та організаційне розділення видів діяльності;
- відкриття ринку для конкуренції,
- запуск механізму прямої бюджетної компенсації пасажирських перевезень;
- створення незалежного тарифного регулятора.
“200 млрд грн це надто висока ціна за імітацію реформ. Повторити цю помилку Україна більше не може”, – підсумував Каленков.