Путіну однаково на економіку, бо хоче воювати та інші акценти світових ЗМІ 20 грудня
Міжнародні видання фокусуються на тому, як Путін повторює тези 2022 року попри чотири роки війни, та на розколі в ЄС, виявленому під час ухвалення фінансування для України
Про це і не тільки писали світові ЗМІ 20 грудня
ЄС дав гроші Україні, але не продемонстрував єдності щодо заморожених російських активів
фото: freepic
Чимало медіа написали про складні переговори всередині ЄС для того, щоб таки знайти гроші для України на наступний рік. Як відзначає New York Times, щоб забезпечити фінансування України, Європі довелося вдатися до складного компромісу. Власне, що після понад 16 годин переговорів лідери 27 країн блоку розробили план фінансування України.
“Це був не той план, про який чиновники говорили тижнями. Згідно з ним, для підтримки кредиту Україні передбачалося використання заморожених у Європі російських активів, і лідери неодноразово заявляли, що це їхній найкращий варіант – рішучий курс дій та демонстрація сили. Натомість це був безладний компроміс”, – констатують американські журналісти.
Україна отримає 90 млрд євро – по 45 млрд щороку, і їй потрібно буде повернути ці позики, які не нараховуватимуть відсотків, лише якщо Росія сплатить репарації.
Але аналітики відзначають, що Європа могла послати Путіну набагато рішучіший сигнал, але цього не зробила.
За угодою, кредит для України забезпечуватиметься власним бюджетом ЄС, а не замороженими російськими активами на 210 млрд євро. Саме цей варіант місяцями просували лідери ЄС та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (якого перехитрили, як пише Der Spiegel).
План використання активів провалився в останню мить через інтенсивні переговори: його заблокували опір Бельгії та застереження Люксембургу, Італії й Франції. Більшість активів зберігається в Бельгії, менша частина – в Люксембурзі. Ці країни побоюються відповідальності за можливі збитки в разі успішних контрзаходів Росії.
За словами дипломатів, Макрон і Мелоні стурбувалися вимогами Бельгії щодо гарантій через національні парламенти. Тому план з замороженими активами провалився, а компромісний кредит не підтримали Угорщина, Словаччина та Чехія (які звільненні від його виплат). Прем’єрка Данії Фредеріксен заявила про успіх, але попередила про поглиблення розбіжностей у ЄС. Та й провал робить активи вразливими до тиску США та Росії. Бельгійський прем’єр Де Вевер наголосив на раціональності політики, а не емоціях. Таким чином ЄС зазнав репутаційного удару, надіславши сигнал слабкості – особливо на тлі агресії Росії, тиску Китаю та відсторонення США під Трампом.
“Трамп і Путін розуміють лише силу. Це геополітична невдача”, – наголосив експерт Юрай Майчін.
У BBC теж кажуть, що напружений саміт ЄС підтримує Україну, але розбіжності очевидні.
“Якби Київ програв Москві на полі бою через брак грошей або зброї, країни Балтії та Польща вважають, що це додало б сміливості Росії та стало б катастрофою для європейської безпеки та стабільності в цілому”, – зауважують у виданні.
Наразі, окрім нової позики ЄС, Україні, за оцінками, знадобиться ще 45 мільярдів євро, щоб покрити всі свої витрати на 2026/2027 роки. Тому Брюссель сподівається, що союзники України поза ЄС, такі як Велика Британія, Японія та Канада, зможуть взяти на себе частину цих витрат. Те, що Україна не збанкрутує зараз, також відкриває Києву можливості для отримання кредитів від таких банків, як МВФ.
Путін говорить те саме, хоч Трамп вважає це прогресом
зустріч Трампа і Путіна на Алясці, фото: gettyimages
Також чимало медіа звернули увагу на щорічний “цирк” Путіна, як назвали у Politico щорічну сесію питань і відповідей диктатора Кремля про підсумки року. За даними офіційних осіб, Путіну надійшло 3 млн питань, яких ретельно перевіряли, та все ж деякі змогли пройти повз цензуру, пропонуючи “проблиск щирості”, відзначають у виданні.
На пресконференції Путін, відповідаючи на запитання, заявив, що війна “йде за планом”, а проблеми – через надмірну бюрократію. За словами московського аналітика Андрія Колеснікова, попри опитування, що свідчать про бажання росіян миру, Путін подвоює заклики до єднання навколо війни, стверджуючи: перемога у вигляді миру на умовах Росії близька, а населення її підтримує.
Тому на думку Politico, виступ Путіна нагадував промову лютого 2022 року: він знову звинуватив “київський режим” у “держперевороті”, говорив про боротьбу з “неонацизмом” і натякнув на вимоги до України – відмовитися від НАТО та вивести війська зі сходу. Хоча Путін заявив про готовність Москви до посередництва в угоді (ймовірно, зберігаючи добрі стосунки з Трампом), його слова свідчать про протилежне.
Головною мішенню Путіна був Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який минулого тижня застеріг європейців готуватися до війни масштабів їхніх “бабусь і дідусів і прадідусів”.
“Я справді хочу запитати: послухайте, що ви маєте на увазі підготовку до війни з Росією? – дорікнув Путін – “Ви взагалі читати вмієте? Прочитайте Стратегію національної безпеки США”.
Відповідаючи на запитання про можливість військової ескалації, Путін пообіцяв: “Нових спеціальних військових операцій не буде, якщо ви будете ставитися до нас з повагою та враховувати наші інтереси”.
“Повторення слів про “корінні причини” війни – є важливим застереженням. Це скорочення Путіна для тих самих вимог, які він висував Україні та Заходу напередодні повномасштабного вторгнення: повне виведення Києва з Донбасу, припинення розширення НАТО та певна форма зміни режиму в Україні”, – пишуть у CNN і додають, що червоні лінії Путіна насправді не змістилися, попри зусилля Трампа.
Також у CNN написали окремо про те, що хоч російська економіка переживає труднощі, але це не приведе Путіна за стіл переговорів ще багато років. Бо, як кажуть аналітики, для РФ це не катастрофа, ці проблеми у Кремлі можуть контролювати.
“Поки Росія видобуває нафту та продає її за досить розумною ціною, у неї достатньо грошей, щоб просто жити далі. Я не кажу, що для них це справді райдужна картина, але у них достатньо коштів, щоб економіка не була фактором у розрахунках Путіна, коли він думає про війну”, – сказав старший науковий співробітник з міжнародної безпеки британського аналітичного центру Річард Конноллі.
А у New York Times винесли в заголовок слова Путіна про те, що Кремль начебто готовий не завдавати ударів “вглиб України” під час можливих виборів в країні.
“Але президент Росії Володимир Путін, виступаючи на щорічній пресконференції, майже не показав жодних ознак відступу від своїх цілей у війні проти України”, – констатують у виданні.
Тим часом посадовці США та Росії знову зустрінуться у Флориді для подальших переговорів щодо України, пишуть у Reuters.
Американські перемовники провели переговори з українськими та європейськими посадовцями у п’ятницю. Повідомляється про прогрес у забезпеченні гарантій безпеки для Києва. Але Путін й далі закликає Україну відмовитися від амбіцій НАТО та вийти з території, яку вона продовжує обороняти.
Україна та Польща намагаються вирішити історичні проблеми
фото: gettyimages
А в AP написали про те, що президенти України та Польщі демонструють єдність проти Росії та вирішують історичні суперечності.
Навроцький наголосив на стратегічній співпраці в безпеці: “Польща та Україна разом – це погана новина для Москви”. Він підтримав передачу заморожених російських активів Україні, нові санкції та боротьбу з тіньовим флотом РФ.
А Зеленський подякував за підтримку, зокрема за 90 млрд євро кредиту від ЄС, заявивши: ці кошти підуть на оборону, якщо війна триватиме, або виключно на відбудову в разі миру. Він запропонував польському бізнесу участь у відновленні України та обмін досвідом захисту від дронів.
Зеленський застеріг від розгортання Росією в Білорусі ракетного комплексу “Орешник” (здатного нести ядерну зброю), що загрожує Польщі та іншим країнам ЄС, і закликав санкціонувати виробників його компонентів.
Щодо історичних ран (Волинська трагедія) – сторони обговорювали ексгумації польських жертв. Зеленський підтвердив готовність України прискорити процес і виробити більшу взаємну повагу до історичної пам’яті обох народів. Натомість Навроцький попросив додаткових поступок у цьому питанні. Цього року вже відбулися ексгумації в кількох місцях України.