У центрі уваги міжнародних медіа – проблеми з постачанням ракет для ППО в Україні, які викликані війною на Близькому Сході, а також ситуація з Ормузькою протокою, що дозволяє Путіну продовжувати конфлікт і знову шантажувати Європу газом
Про це та інші питання повідомляли світові ЗМІ 11 березня.
За 4 роки Україна отримала менше ракет для Patriot, ніж було випущено в Перській затоці за 11 днів
“Україна може опинитися перед загрозою виснаження своїх засобів протиповітряної оборони, оскільки війна, яку ведуть США проти Ірану, вичерпує світові запаси ракет Patriot – найважливішої зброї, що є в розпорядженні Києва для протидії постійним російським атакам”, – зазначає Bloomberg.
Згідно з аналізом Bloomberg, з початку конфлікту Іран запустив понад 2100 ударних безпілотників та щонайменше 688 балістичних ракет. Це спонукало США та їхніх союзників запустити понад 1000 ракет-перехоплювачів PAC-3, що створило навантаження на постачання по всьому світу та викликало занепокоєння щодо швидкості їх заміни. Для України це означає, що союзники можуть більш ретельно контролювати свої ракети. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ отримав загалом 600 ракет PAC-3 з моменту вторгнення Росії в його країну – менше, ніж було випущено в регіоні Перської затоки за останні 11 днів.
“Україна звикла використовувати свої системи ППО Patriot переважно для протидії сучасним балістичним та крилатим ракетам, таким як гіперзвукові “Кинжал” та “Циркон”, які, за словами Росії, неможливо перехопити. Влада Києва була здивована, що країни Перської затоки розгортають PAC-3 для знищення недорогих безпілотників”, – пише Bloomberg.
У вівторок уряд Німеччини оголосив про намір об’єднати зусилля з кількома європейськими партнерами, щоб надати Україні 35 додаткових ракет-перехоплювачів. Європа взяла на себе основну частину фінансування військової допомоги Києву з моменту повернення президента Дональда Трампа до Білого дому минулого року. Проте більшість сучасної зброї закуповується у США в рамках програми, що фінансується НАТО.
Як повідомляє Bloomberg News, минулого тижня на закритій зустрічі в Брюсселі кілька країн Європейського Союзу попередили про глобальну нестачу ракет-перехоплювачів. Деякі посадовці зазначили, що оборонна зброя може стати ще більш дефіцитною, якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться. Континент вже використав свої запаси для підтримки України, за словами осіб, знайомих із ситуацією.
Тим часом Україна прагне отримати ракети для систем Patriot в обмін на свої антидронові комплекси.
“Київ має можливість найближчим часом перетворити свій важко здобутий досвід протидії атакам безпілотників типу «Шахед» на експортні продажі, – зазначив у звіті Алекс Кокчаров, аналітик Bloomberg Economics. – Але ці досягнення, ймовірно, будуть частково компенсовані та, можливо, переважені гострішою конкуренцією за дефіцитні ракети-перехоплювачі американського виробництва та інші боєприпаси, які Україна досі не може замінити у великих обсягах”.
Війна проти Ірану частково вирішує фінансові проблеми Росії
“Складні відносини Росії з американо-ізраїльською військовою операцією проти Ірану стали очевидними в понеділок увечері. Росія рішуче виступає проти насильницького втручання США на Близькому Сході, але водночас є бенефіціаром війни: коли ціни на сировинні товари зростають, а російська нафта та газ знову стають дефіцитними, Кремль отримує значні вигоди. Більшість спостерігачів переконані, що чим довше триває конфлікт, тим більше прибутку отримує Росія. У понеділок ціни на нафту та газ досягли попередніх максимумів”, – пише швейцарське видання NZZ.
У січні доходи Росії від сировинних товарів зменшилися вдвічі в порівнянні з тим же місяцем минулого року. У результаті Росія підвищила податки на початку року, а міністерство фінансів у лютому пішло на скорочення витрат і планувало переглянути бюджетне законодавство. Натомість стрімке зростання цін на нафту зменшує терміновість цих заходів.
танкер зі скрапленим газом, фото: gettyimages
“Війна – це рятівне коло для російського бюджету, прокоментував російський економічний експерт у вигнанні Олександр Коляндр. Ефект залежить від тривалості конфлікту. Перевага Росії полягає в тому, що вона не має нічого спільного з Ормузькою протокою. У Китаї російська нафта може заповнити прогалину, що утворилася через брак іранської нафти. На зустрічі з представниками російської сировинної промисловості Путін закликав присутніх скористатися ситуацією та експортувати більше нафти. Оголошення Трампа про послаблення санкцій корисне в цьому контексті. Однак Росія не може без обмежень збільшувати свій видобуток нафти та свій тіньовий флот”, – йдеться у статті Маркуса Аккерета.
NZZ зазначає, що парадокс із природним газом полягає в тому, що після розриву з Росією після війни в Україні у 2022 році європейські країни знайшли нових постачальників зрідженого природного газу (ЗПГ) у країнах Перської затоки, але ці постачальники наразі тимчасово призупинили свою діяльність, що знову повертає Росію до гри.
“Минулого тижня, і знову в понеділок увечері, він (Путін, – ред.) ще раз чітко дав зрозуміти, що розглядає природний газ як інструмент проти європейців. Він заявив, що розглядає можливість односторонньої відмови від поставок російського скрапленого природного газу (ЗПГ), який деякі країни-члени ЄС – Бельгія, Франція, Нідерланди, Іспанія, Угорщина та Словаччина – досі отримують, щоб запобігти запланованому виходу ЄС з торгівлі сировинними товарами з Росією. Це спричинить короткострокові труднощі для постраждалих країн і стане бажаним засобом тиску, зокрема для впливу на громадську думку в цих країнах. Однак він також запропонував відновлення та розширення співпраці за умови, що ЄС знову буде готовий укладати довгострокові контракти”, – повідомляє NZZ.
Є інформація, що Росія надала іранцям супутникові дані, які дозволили здійснювати цілеспрямовані атаки на американські військові об’єкти. Однак, Путін, ймовірно, має прямі канали зв’язку з Тегераном, яких немає у США – можливо, навіть з новим революційним лідером.
“На своїй пресконференції Трамп повідомив, що Путін запропонував допомогу у вирішенні конфлікту з Іраном. На що він відповів, що найкращою допомогою було б припинення війни в Україні. Як і очікувалося, Кремль вважає, що м’яч на боці Києва. Будучи готовим послабити санкції проти Росії, щоб стабілізувати товарні ринки, Трамп безпосередньо пов’язує ці два конфлікти. В обмін на ослаблення Ірану він відмовляється від тиску на Росію в українській війні. Він дозволяє Росії заробляти більше грошей, які вона може використовувати для продовження війни. Однак цей тимчасовий зиск не змінює того факту, що Росія не зацікавлена в ослабленому Ірані, не кажучи вже про той, що знаходиться під американським впливом”, – підсумовує Маркус Аккерет.