Верховна Рада ухвалила в цілому євроінтеграційний законопроєкт №11520 «Про публічні закупівлі». Під час засідання 27 травня документ у другому читанні підтримали 245 народних депутатів.
«Прийняття цього акта створить правові умови для ефективного здійснення публічних закупівель та розвитку конкурентного середовища в цій сфері, а також виконання міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель», — зазначено у пояснювальній записці.
У ВРУ підкреслили, що положення законопроєкту спрямовані на імплементацію стандартів публічних закупівель, а також на подальше наближення національного законодавства до норм ЄС. Документ також має на меті гармонізацію українського законодавства з правом Євросоюзу. Крім того, за словами народного депутата з фракції «Голос» Ярослава Железняка, ухвалення законопроєкту розблокує для України 3,5 млрд доларів від Світового банку.
У Міністерстві економіки повідомили, що проєкт закону №11520 розширює можливості для закупівель українських компаній. Він також має на меті усунення застарілої бюрократії. Зокрема, документ передбачає:
- чітке регулювання механізму поділу великих закупівель на лоти, що не дозволить великим гравцям отримувати всі замовлення, та відкриє можливості для невеликих регіональних компаній брати участь у масштабних тендерах;
- надання бізнесу можливості пропонувати власні рішення (альтернативні тендерні пропозиції);
- оновлені правила використання рамкових угод та динамічних систем закупівель, що дозволить компаніям планувати свою діяльність наперед та постачати стандартизовані товари без постійного збору документів з нуля;
- чітке регулювання на законодавчому рівні взаємовідносин із субпідрядниками та співвиконавцями, що забезпечить безпечну та юридично захищену роботу у великих проєктах.
Водночас Центр протидії корупції повідомив, що після критики профільний комітет вилучив із законопроєкту корупційні норми, які могли б негативно вплинути на публічні закупівлі. Зокрема, з документа були видалені такі правки:
- №105 — дозволяла закривати від суспільства будь-які закупівлі під приводом «захисту інтересів нацбезпеки», що загрожувало поверненням закупівель на кшталт «яєць по 17 грн»;
- №6 — дозволяла обирати не найвигіднішу пропозицію за співвідношенням ціна-якість, а просто «найкращу», навіть якщо вона дорожча і неякісна;
- правку, що містила ризик виникнення нових «Міндічів», які могли б отримувати контракти на мільярди гривень без конкуренції за рішенням уряду.
З одного боку, прозорість у закупівлях зростає, а конкуренція посилюється, з іншого — існують проблеми з контролем, суперечливі зміни у локалізації та дисбаланс між ключовими органами. Що змінилося у державних закупівлях у статті «Публічні закупівлі. Що змінилося на краще, а що — на гірше» аналізувала проєктна менеджерка TI Ukraine Катерина Русіна.