Публічні закупівлі в Україні – що може змінити європейський досвід

Потрібні істотні зміни в законодавстві. 

Близько 90% замовників в Prozorro є маленькими. Про це пише Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з реалізації інноваційних проєктів, в статті “Не вмію, не треба, страшно. Чому в Prozorro головний критерій ціна, а не якість”.

На невеликий розмір замовників звернула увагу заступниця директора Департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Тетяна Мішта на дискусійній панелі Prozorro.Awards (щорічний захід для відзначення найкращих практик у публічних закупівлях).

“Нецінові критерії — це досить креативний і складний інструмент. Насамперед треба вивести формулу, за якою ти плануєш оцінювати пропозицію за різними критеріями, тобто ти вигадуєш задачку з алгебри. Приклади можна почитати тут. Тож більшість замовників не вдаються до нецінових, бо банально не вміють і не дуже хочуть з цим розбиратися. Бо на це немає ні часу, ні ресурсу. І найважливіше — в цьому немає реальної потреби”, – пише автор статті. 

За його словами, нецінові критерії найефективніші для оцінки пропозицій у складних закупівлях, де нюанси можуть мати велике значення й водночас важко однозначно одразу задати чітку рамку. Такі закупівлі бувають не в усіх замовників. Найбільш імовірні вони саме у 10% великих. Однак в Україні немає не те що 10%, а навіть 1% застосування нецінових.

Хоча існує висока ймовірність, що там, де європейські замовники готові розглянути різні варіанти й оцінювати якийсь показник як неціновий критерій, наші замовники просто одразу чітко визначають, що вони хочуть, і виписують це як вимогу.

“Окрім відсутності навичок і потреби застосовувати нецінові під час дискусії ми порушували питання й банально страху. Що аудитори під час моніторингу визнають це як порушення, або ж бізнес поскаржиться до Антимонопольного комітету України на ваш неціновий, і той визнає його дискримінацією”, – додає автор. 

Щоб повністю виконати європейську директиву, ми маємо відпустити вагу нецінових — не обмежувати її до 30%, як зараз. Однак в умовах, коли майже ніхто не вміє застосовувати цей інструмент, це може або нічого не дати, або обернутися на хаос, бо дає значно більше простору для маніпуляції.

Для гармонізації нашого законодавства з європейськими директивами зараз допрацьовують проєкт нового Закону «Про публічні закупівлі» до другого читання.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.