Україна через війну Росії може втратити не лише людей і території, а й віру в справедливість. А це є найкращим грунтом для російської пропаганди, метою якого буде розколоти українське суспільство, а потім і європейське. Про це в інтервʼю редакторці економіці ZN.UA Юлії Самаєвій розказала Джейд МакГлінн, історикиня, дослідниця пропаганди, письменниця, співробітниця Оксфордського університету та Департаменту військових досліджень Королівського коледжу Лондона, – “Як зміниться світ, якщо Путіна не буде покарано”.
“Насправді це — найгірший із можливих сценаріїв (втрата віри в справедливість – ред.). Не лише з огляду на кричущу несправедливість, про яку думаєш передусім. Найгірший він якраз тому, що збільшить у рази серед українців кількість людей із тим-таки відчуттям обділеності, несправедливості. Це подарунок для будь-якого пропагандиста, який захоче розділити як українське суспільство, так і європейське загалом. Це дуже просто зробити, навіть вигадувати нічого не треба, просто розпочати розмови про те, хто більше страждав, а хто недостатньо зробив, хто в гіршому становищі опинився після війни, зрештою, хто винен у тому, що все завершилося не так, як очікувалося. Оцей розкол насправді й буде справжньою перемогою росіян. Це мене реально жахає”, – вважає вона.
Наслідки такого розколу будуть значними – слабка Україна та Європа.
“Такий розкол буде вкрай небезпечним. Ми ж усі усвідомлюємо, що Росія повернеться. Нам усім, не лише Україні, а й Британії чи Франції, треба мобілізуватися. Хороший запобіжник у цьому сенсі — підтримка дружніх країн, яка доведе, що Україну не залишили напризволяще. І, звісно, визнання українських досягнень, бо хай там як, а Україна три роки чинить опір дуже серйозному противнику. Так, вона втратила частину територій, але втримала й зберегла суверенітет і продовжує чинити опір”, – сказала вона.
За її словами, українці чинять опір на окупованих територіях. І це ґрунт для вже української пропаганди.
“Це фантастично, але навіть на окупованих територіях, де люди опинилися під шаленим тиском, саботаж і диверсії — регулярне явище. Я зараз живу, ви знаєте, в Харкові й відстежую ці прояви опору на окупованих територіях — двічі-тричі на тиждень там щось стається. Це справді вражає. Це ґрунт для наративів, які зрештою можуть протидіяти повоєнному російському пропагандистському впливу”, – додала вона.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.