Пронін визначив основні фактори, які сприяють популярності готівки серед населення України.
Голова Держфінмоніторингу назвав основні причини популярності готівки серед українців.
Велика кількість готівки у населення є своєрідним показником, що свідчить про рівень довіри до держави та банків, а також про очікування людей щодо економічної ситуації та власного майбутнього. Про це зазначив Філіп Пронін, голова Державної служби фінансового моніторингу, у статті для “Українських новин”.
За його словами, на сьогодні українці залишаються однією з найбільш “готівкових” націй у Європі. Проте вони не були народжені з недовірою до банків.
Він навів фактори, які досі впливають на ставлення українців до готівки: розпад Радянського Союзу, фінансові кризи, банкрутства банків, девальвації, валютні обмеження та ліміти на видачу готівки, а також війна.
Згідно з даними НБУ, частка гривневої готівки становила приблизно 23%. І це без врахування валютної готівки.
“У розвинених країнах ця частка зазвичай коливається від 5 до 15 відсотків — це показники здорової економіки. Низька довіра до інституцій спонукає до накопичення готівки. Велика кількість готівки поза банківською системою зменшує обсяги ресурсів, які можуть бути використані для кредитування та інвестицій. Менше інвестицій призводить до повільнішого економічного зростання. Повільне економічне зростання, у свою чергу, не створює достатніх підстав для зростання довіри”, — пояснив він.
Місце контролю
На його думку, “було б помилкою вважати, що проблему можна вирішити лише шляхом посилення контролю”.
“Історично сильне регулювання часто було виправданою реакцією на масштабну тіньову економіку, корупцію та ризики фінансування злочинної діяльності. Але на певному етапі надмірне регулювання починає стримувати розвиток економіки, знижувати підприємницьку активність та відштовхувати інвестиції”, — додав він.
Що робити
За його словами, необхідно не боротися з готівкою, а створити умови, за яких громадяни самі захочуть перевести свої заощадження у фінансову систему.
“Для цього потрібні зрозумілі правила гри, захист права власності, ефективна боротьба з корупцією, прозорі інструменти інвестування та стабільна економічна й бюджетна політика”, — вважає Пронін.
Лише тоді накопичення громадян зможуть перетворитися на інвестиції, а інвестиції — на нові робочі місця, виробництва та економічне зростання.
Нагадаємо, що НАБУ під час розслідування розкрадань на будівництві фортифікацій виявило схему відмивання грошей через десятки офшорних компаній. До того ж ця схема діяла і в той період, коли Філіп Пронін, чиє ім’я згадувалося в історії з фортифікаціями, очолював вже не Полтавську ОВА, а Державну службу фінансового моніторингу.
У вересні минулого року стало відомо про привласнення керівництвом Полтавської ОВА 200 млн грн на будівництві фортифікацій Донеччини. Керівником Полтавської ОВА в той час був Філіп Пронін, який з січня 2025 року обійняв посаду голови Держфінмоніторингу. Депутат вважає, що його підлеглі були обізнані зі схемами, хоча сам Пронін публічно заперечував будь-які переплати.