Ситуація в енергосистемі залишається напруженою
Через морозну температуру можуть виникати дефіцит електроенергії: аварійні графіки відключень та графіків обмеження потужностей для промислових споживачів мають місце протягом останніх двох тижнів. Російські удари по обʼєктах газовидобутку – як державних, так і приватних вкрай негативно вплинули на баланс природного газу і зумовили потребу термінового імпорту газу. Дефіцит газу вочевидь впливає і на роботу газової генерації, в тому числі приватних промислових споживачів, які будували генерацію для забезпечення власних потреб в умовах відключень.
Ймовірно, щоб помʼякшити проблему дефіциту газу, на електростанціях збільшать використання мазуту. Експорт мазуту був заборонений невдовзі після повномасштабного вторгнення і був заборона була чинною до 2024 року. Дозвіл на експорту мазуту у 2025 році було збережено, хоча й експортна квота була дещо зменшеною. Останнім часом чистий мазут не експортували, але за кордон йшло пальне для бункерування, для виробництва якого використовується мазут. До 2022 року проблема складування та експорту мазуту була головним болем для нафтопереробників. Головне, щоб тепер проблемою на став імпорт мазуту.
Через 7-10 днів середньодобова температура повітря підніметься вище нуля. Середньодобовий попит на газ спаде. Водночас вже через 1-2 тижні варто очікувати помітного зростання генерації сонячними електростанціями. Тому, так чи інакше, але нинішній опалювальний сезон ми пройдемо – з обмеженнями чи без.
Але вже стоїть інше питання – а що буде наступної зими? Потенційні обстріли протягом наступного року – ключовий чинник проходження наступного опалювального сезону. Цілковита непрогнозованість про тривалість енергетичного терору ставить великі питання як саме готуватись до наступної зими.
Потрібно імпортувати значні обсяги газу. І стоїть питання де його безпечно зберігати.
Можна накопичити мазут, але знову ж питання його безпечного зберігання.
Які будуть ініціативи від уряду, щоб прискорити ремонту пошкодженої теплової генерації?
Що буде із новою розподіленою генерацією? І зрозуміло, що не можна основну ставку робити на газову. Чи встигнемо ми до наступної зими побудувати нові вітрові потужності та акумуляцію? Що буде зроблено, щоб прискорити процес?
За понад два роки енергетичного терору запас міцності української енергетики суттєво вичерпаний. І лише заяв, планів та оголошень великих будівництв мало щоб пройти наступну зиму.
Але, мабуть, ключове питання на наступний осінньо-зимовий період – забезпечення газом.
Для наступної зими потрібно імпортувати та видобути більше газу ніж це робилось для осінньо-зимових періодів попередніх років з моменту повномасштабної війни.
До слова, в ЄС аналогічно буде висока потреба імпорту для заповнення сховищ на наступну зиму. Для України це значно складніше на фоні викликів обстрілів газової інфраструктури. Але потреба у газі нікуди не зникає. Не виключено, що доведеться наперед законтрактовувати постачання зрідженого газу для зимових місяців. Зрештою, цей газ завжди можна продати – покупці для нього знайдуться, в мовах високого попиту, який буде в ЄС наступного року. Тільки от сумнівно, що досягнути таких цілей можна буде старими методами з надмірно зрегульованим ринком. Нові ПСО не врятують ситуацію із газом для проходження наступної зими.
Джерело
Про автора. Андріан Прокіп, аналітик із питань енергетики Українського інституту майбутнього
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.