Цього тижня у багатьох містах зокрема і в столиці розпочалось припинення централізованого опалення
Зрештою, припинити подачу опалення можна було і раніше, зважаючи на аномально теплу погоду, як на березень.
У принципі це виглядає як парадокс. З одного боку, з початку лютого у нас відбулось суттєве падіння обсягів видобутку внаслідок масованих обстрілів газовидобувних потужностей, та необхідність імпортувати недешевий газ. З іншого боку, підприємства теплокомуненерго та електростанції, не напружуючись, продовжували спалювати цей газ, хоча й не завжди у цьому була потреба. Чому так відбувається?
Простим поясненням цьому є три букви – ПСО, або ж якщо повністю – покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Режим ПСО передбачає, що Нафтогаз зобов’язаний за фіксованими цінами продавати газ окремим категоріям споживачі. Раніше це були побутові споживачі та підприємств теплокомуненерго. В грудні 2022 року, після того, як енергосистема зазнавала великих втрат, і зріс попит на потужності газової генерації, перелік таких споживачів розширили на виробників електроенергії, що використовують природний газ. На той час і регульовані (тарифи для населення), і ринкові ціни на електроенергію (зокрема й через регуляторне обмеження прайскепами) були нижчими, і потрібно будо посприяти окупності роботи газової генерації. У 2023 році перелік розширили, додавши у нього операторів газорозподільних мереж. Тоді ж перелік розширили газотурбінними та газопоршневими установками з виробництва електроенергії, які набували популярності серед промислових підприємств, зокрема і для закриття власних виробничих потреб. Було ще кілька дрібних змін, які розширювали умови отримання газу за пільговою ціною зазначеними категоріями.
Тобто постійно зростав портфель споживачів Нафтогазу, яким компанія була зобов’язана продавати ресурс за нижчою (інколи суттєво нижчою) ціною, ніж на вільному ринку в Україні чи ЄС. Воно, може, все й нічого, і ця модель би ще тривалий час була життєздатною, а особливо на фоні певних успіхів Нафтогазу нарощувати видобуток.
Але неочікувано (а насправді зовсім ні) ворог почав обстрілювати газовидобуток, що зумовило скорочення видобутку газу усіма компаніями – і державними, і приватними. Точні відомості про падіння видобутку не оприлюднювались, але це падіння може складати 20-30%, і відновити видобуток швидко не вдасться. Щоб закрити потреби в газі, Нафтогаз був змушений вдаватись до термінового імпорту газу. І природно, що газ імпортували за ціною суттєво вищою, аніж перепродавали захищеним споживачам, тобто Нафтогаз працював в збиток (оце так несподіванка!).Зважаючи на падіння видобутку внаслідок обстрілів, імпортувати доведеться протягом року і значно більше, ніж планували ще на початку року.
Зважаючи, що дочірня компанія Нафтогазу УГВ є найбільшим видобувником газу в країні, то і дефіцит ресурсу для виконання ПСО виник суттєвий.
Якщо не змінювати модель ПСО (кількість категорій захищених споживачів та рівень регульованих цін), то Нафтогазу доведеться імпортувати, умовно кажучи, четвертину газу собі в збиток.
Але у нас є своєрідне ноу-хау, як чинити у таких ситуаціях: якщо комплекс усіх ПСО перестає працювати, то ми придумуємо нове, додаткове ПСО, щоб залатати дірку. Вочевидь, саме так і виникла ідея, щоб поширити дію ПСО на іншу державну компанію (теж дочку Нафтогазу) – Укрнафту. Тобто, пропонують зобов’язати Укрнафту торгувати своїм газом не на вільному ринку, а віддавати його за заниженою ціною для потреб захищених споживачів в межах ПСО.
Припустимо, що пропозиція з розширенням ПСО спрацює, і державні компанії матимуть достатній обсяг газу, щоб закривати потреби “захищених споживачів” у дешевому газі в межах ПСО. Але, що відбуватиметься, якщо в майбутньому почне зростати споживання цими категоріями, а видобуток скоротиться з тих чи інших причин?
В нинішніх умовах резонно було б іти протилежним шляхом – скорочувати кількість категорій споживачів, що потрапляють під механізм ПСО, та переглядати ціну відпуску газу для інших. Майже очевидно, що немає можливості переглядати ПСО для компаній теплокомуненерго, зважаючи й без того високу ціну їх послуг в умовах низької платоспроможності населення. Але ціни можна переглядати для деяких інших категорій споживачів. Окреме питання – чи повинна уся газова генерація електроенергії підпадати під механізм ПСО? В умовах, коли внутрішньоринкові ціни на газ є нижчі європейських, ці виробники могли б купувати газ ресурс на вільному ринку.
Проблема “простих рішень”, які полягають у запровадження надмірного додаткового регулювання полягає в тому, що невдовзі після цього доведеться приймати непрості рішення, але все ж втративши момент та витративши значно більше коштів.
Джерело
Про автора. Андріан Прокіп, аналітик із питань енергетики Українського інституту майбутнього
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.