Уряд передбачає, що до кінця 2029 року курс долара може досягти 51,5 гривні, тоді як наразі його середня вартість становить 45 гривень. Водночас фахівці підкреслюють: це не є прогнозом різкого падіння курсу, а базовим сценарієм, що залежить від війни, міжнародної підтримки та економічної ситуації.
Основні моменти:
- Долар по 51,5 грн: це прогноз на кінець 2029 року, а не на найближчий час.
- Основні припущення: уряд очікує покращення безпекової ситуації з 2027 року.
- Різкого падіння не буде: експерти говорять про поступове ослаблення гривні.
- Курс залежить від війни: ключовими факторами залишаються міжнародна допомога, резерви НБУ та ситуація на валютному ринку.
- Ризики зберігаються: у разі затягування війни гривня може слабшати швидше.
Чому уряд прогнозує курс 51,5 грн за долар
У Бюджетній декларації уряд заклав поступове ослаблення гривні до 51,5 гривні за долар на кінець 2029 року. Середньорічний курс зросте з 44,4 грн/$ у 2026 році до 50,7 грн/$ у 2029 році.
За словами віцепрезидента Асоціації українських банків та голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова, цей показник не слід розглядати як прогноз курсу на конкретну дату.
Він пояснив, що бюджетна декларація є середньостроковим фінансовим документом, який використовується для розрахунку доходів, витрат, державного боргу та зовнішнього фінансування.
”Це не про завтрашній курс. Це бюджетний орієнтир, а не обіцянка, що гривня різко ослабне”, – зазначив Мамедов у коментарі РБК-Україна.
Читайте також: Зарплати зростуть, але і курс долара теж: два плани Кабміну на бюджет до 2029 року
Від чого залежить прогноз
За словами банкіра, основне припущення уряду полягає у покращенні безпекової ситуації вже з 2027 року.
Саме цей сценарій дозволяє прогнозувати швидше економічне зростання, зниження інфляції, скорочення бюджетного дефіциту та більш стабільний валютний ринок.
Водночас, якщо війна триватиме довше або виникнуть проблеми із зовнішнім фінансуванням, частину макроекономічних показників доведеться коригувати.
“Тобто, макропрогноз уряду не виглядає суперечливим, але він дуже сценарний. Його суть спрацює за умови, що з 2027 року економіка справді отримає більше простору для відновлення, міжнародна підтримка залишиться стабільною, а Нацбанк і далі матиме достатньо ресурсів, щоб згладжувати надмірні курсові коливання”, – додав банкір.
Чи є девальвація виправданою
Мамедов підкреслює, що поступове ослаблення гривні в умовах воєнної економіки є цілком обґрунтованим.
Україна залишається залежною від імпорту пального, енергетичного обладнання, критично важливих товарів, міжнародної фінансової допомоги та значних бюджетних витрат.
Водночас, за його словами, слід розрізняти поступову девальвацію та різке падіння курсу.
”Для економіки небезпечний не сам факт ослаблення гривні, а різкі стрибки, панічні очікування і втрата передбачуваності”, – зазначив він.
Читайте також: НБУ фіксував девальвацію: чому курс долара різко зріс в червні та чи є паніка на ринку
Чому прогноз може змінитися
Аналітик інвестгрупи ICU Тарас Котович також вважає, що урядовий прогноз загалом виглядає логічним, однак містить досить оптимістичні припущення.
За його словами, уряд розраховує на початок економічного відновлення вже наступного року, а також на стабільне надходження міжнародної допомоги.
Водночас він звертає увагу на зростання дисбалансів на валютному ринку. За п’ять місяців цього року НБУ вже продав на міжбанку понад 18,1 млрд доларів для підтримки гривні – це значно вище за 14,3 млрд доларів у цей же період минулого року.
“За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг – наблизитися до $42-43 млрд. Це, ймовірно, спонукатиме НБУ дещо прискорити темпи ослаблення гривні”, – зазначив аналітик в розмові з РБК-Україна.
Саме тому ICU переглянула власний прогноз курсу на кінець 2026 року з 45 до 45,8 гривні за долар.
Чи варто українцям хвилюватися
Експерти підкреслюють, що прогнозований курс 51,5 гривні за долар не є сигналом для паніки чи масового придбання валюти.
Ключовим залишається не конкретний показник, а те, наскільки прогнозованими будуть зміни на валютному ринку.
За словами Сергія Мамедова, значно важливіше, щоб гривня слабшала поступово, інфляція знижувалася, міжнародна допомога надходила без затримок, а Національний банк і далі мав можливість згладжувати надмірні курсові коливання.
Водночас Тарас Котович з ICU вважає, що ослаблення гривні може суттєво уповільнитися і без контролю з боку НБУ через механізм керованої гнучкості.
Проте він вказує на ризики як повільнішого, так і швидшого ослаблення гривні – в залежності від того, коли завершиться активна фаза війни.
Увага: Цей матеріал підготовлено виключно з ознайомчою метою і не є фінансовою або інвестиційною порадою. Інвестиції пов’язані з ризиком, включно з можливістю повної втрати капіталу. РБК-Україна не несе відповідальності за фінансові рішення, прийняті на основі цього матеріалу. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.