Заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
В Україні реформують наукові журнали, щоб боротися із практикою “куплених” публікацій і з пракоикою купівлі дипломів, дисертацій, наукових робіт. Цей сірий ринок в Україні, за різними оцінками, вже давно перевищує 100 мільйонів гривень на рік.
Наскільки масштабна проблема продажу публікацій і дипломів
У Міністерстві освіти і науки зазначають, що під час атестації та участі у конкурсах пріоритет надається не суто українським науковим виданням, а насамперед тим, які індексуються в базах Scopus або Web of Science та мають наукову впливовість.
Такий підхід вважається критерієм якості. Як пояснюють у відомстві, на нього орієнтується світова наукова спільнота, і Україна також використовує цей орієнтир, хоч і визнає його недосконалість.
“Крім того, в Україні є ціла низка журналів так званої категорії “Б”. Це журнали, які використовуються для захистів дисертацій, ліцензування спеціальностей тощо. Ми зараз їх реформуємо. Це дуже болюча сфера, де на нас летить критика”, – каже Денис Курбатов.
Він звертає увагу, що є поширена практика купівлі наукових публікацій – як у деяких українських виданнях, так і в окремих індексованих журналах.
Через посередницькі “фірми” досить часто продаються готові статті, авторство, цитування чи навіть послуги з підвищення індексу Гірша. Причому в багатьох випадках сам науковець навіть не бере участі в написанні – йому просто передають готовий “продукт під ключ”.
“За різними оцінками, в цій напівлегальній сфері діє ціла мережа компаній, які надають такі “послуги” доволі успішно. Обсяг коштів, що циркулює в цьому сегменті, за окремими підрахунками, вже давно перевищує 100 мільйонів гривень на рік, що ілюструє масштаб проблеми та виклики, з якими стикається система”, – зазначає заступник міністра.
Як в Україні боряться з сірим ринком продажу дипломів
Проблема таких недобросовісних наукових практик – не лише українська реальність, а глобальний виклик. Для протидії таким явищам Україна підписала ліцензійну угоду з найбільшою у світі базою даних Cabells (США), яка відстежує та обліковує хижацькі наукові видання, каже Денис Курбатов.
Також МОН переглянуло порядок реєстрації журналів категорії Б, оновили вимоги до формування редакційних колегій і впровадили моніторинг їхньої діяльності. Із заявок на державне фінансування та звітності вилучено всі елементи штучної наукометрики. Також суттєво знижено ліцензійні вимоги щодо кількості публікацій.
Також вперше в Україні створюється окрема комісія з публікаційної етики, яка буде комплексно вивчати ці питання.
“Цій комісії і реформам йде зараз дуже багато протидії, зокрема від згаданих “фірм”. Але тут треба навести лад, і не можна відступати. Адже не можна порівнювати науковий ступінь, який отримав вчений чесно, працюючи невтомно чотири роки із справжніми експериментами і розрахунками – вдалими чи невдалими, і просто з купівлею роботи “під ключ” за гроші. Це нівелює справжню науку, і цьому треба протидіяти“, – зазначають у МОН.
Лише за перші шість місяців поточного року атестаційна колегія, яка ухвалює рішення щодо присвоєння наукових ступенів і звань, позбавила наукових ступенів близько десятка осіб через підтверджені випадки плагіату в їхніх роботах.
Також з переліку фахових наукових видань вже виключено 26 журналів – як через суттєві порушення періодичності, так і за недотримання принципів академічної доброчесності.
“Усе в межах законодавства. Наука має бути наукою по суті, а не просто дипломом по формі”, – підкреслює Курбатов.