Уряд затвердив умови продажу Одеського припортового заводу, приватизацію якого колись блокував президент Віктор Ющенко, а Фірташа намагався довести до банкрутства
Майже двадцятирічна епопея з продажем промислового гіганта – Одеського припортового заводу, може вийти на фінішну пряму. Уряд затвердив умови продажу стратегічного підприємства, тож уже найближчим часом може бути оголошений аукціон. Що відомо про це одне з найбільших промислових підприємств України та на яких умовах його збираються продати, читайте у матеріалі Еспресо.
Один з найбільших виробників добрив в Україні
Одеський припортовий завод входить до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України. Хімічне підприємство збудоване у 70-х роках минулого століття, основними перевагами є розташування (власна портова інфраструктура), залізничні колії та аміакопровід.
виробництво аміаку на ОПЗ, фото: Одеський припортовий завод
Завод розташований на березі Малого Аджалицького лиману, за 30 км від Одеси. Загальна площа території становить близько 250 га.
Завод спеціалізувався на виробництві аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції. Підприємство входило до числа одних з найбільших експортерів. Продукція постачалась більш як у 30 країн. Основними споживачами: Туреччина, Бразилія, Індія, Мексика, Іспанія, Марокко, США, Нігерія, Греція, Алжир та ін.
Однак у вересні 2021 року Одеський припортовий завод зупинив випуск основної хімічної продукції через високу ціну на газ в Україні. У квітні 2022 року повідомили про консервацію заводу і відправлення працівників у безстрокові відпустки. Інфраструктуру ОПЗ частково використовують у рамках зернового коридору.
ОПЗ мріяли прибрати до рук як українські, так і російські олігархи
Вперше рішення про приватизацію ОПЗ приняв уряд Віктора Януковича у 2007 році. Президент Віктор Ющенко зупинив дію цього розпорядження. В указі було зазначено, що ОПЗ є монополістом на ринку послуг із перевантаження хімічної продукції в Україні, зокрема аміаку. Уже за рік, у 2008 за приватизацію ОПЗ взялась прем’єрка Юлія Тимошенко. І Ющенко знову заблокував це розпорядження.
“За відсутності державної програми приватизації, адекватної сучасному рівню розвитку суспільних відносин, приватизація відкритого акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” – підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не відповідає інтересам національної безпеки у сфері приватизації”, – йшлось у новому указі Ющенка.
перевалка аміаку на ОПЗ, фото: Одеський припортовий завод
Неабиякий інтерес до ОПЗ виявляв Дмитро Фірташ. В інтерв’ю “Фокусу” у 2011 він заявляв, що “буде битись” на тендері за цей завод. Також на ОПЗ претендувала компанія Юрія Коломойського і Костянтина Григоришина. Але найбільше тоді у придбанні ОПЗ були зацікавлені росіяни.
“Росіянам ОПЗ потрібен як кінець перевалки. Є три точки у світі, звідки продають азотні добрива. Перевалка Одеського припортового заводу – одна з них”, – пояснював Фірташ.
Потужний іноземний інвестор сприятиме безпеці у Чорному морі
Стартова ціна, за якою уряд Юлії Свириденко планує виставити на продаж Одеський припортовий завод – 4,5 млрд грн. Однак на думку заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, метою приватизації є не залучення коштів до бюджету, а інвестиції у промислового гіганта, який простоює.
“У тих умовах, в яких нині перебуває українська економіка, жодна приватизація не може сприйматися як засіб отримання коштів для бюджету. Тому що ризик формує такий дисконт до ціни, що вона буде явно не адекватна. З іншого боку, приватизація – це ж не тільки отримання грошей. Особливо, коли йдеться про таке велике стратегічне підприємство, як Одеський припортовий завод”, – каже Ярослав Жаліло у коментарі Еспресо.
За словами економіста, проблеми Одеського припортового заводу пов’язані з тим, що він був розрахований на поставки російського газу.
“У нас проблема з Одеським припортовим у тому, що там відбувалося перероблення природного газу на аміак. Тому він ефективно працював тоді, коли в нас було постачання природного газу із Росії, був окремий аміакопровід тощо. Я не технолог, тож мені важко оцінити, яка технологічна значущість цього підприємства зараз, але на мою думку, після зміни умов поставок газу та зростання цін на газ, потрібні серйозні вкладення, щоб це підприємство зберігало свою стратегічну роль. Тому перш за все приватизація потрібна для залучення інвестицій”.
Другий важливий момент – безпековий. Експерт припускає, що якщо інвестор для ОПЗ знайдеться, то найбільш ймовірно, що це буде іноземна компанія.
перевалка карбаміду на ОПЗ, фото: Одеський припортовий завод
“Цей завод – складова портової інфраструктури. Тому його приватизацію треба розглядати у зв’язці із використанням можливості нашого транспортування морем. Якщо буде потужний інвестор, він, відповідно, буде зацікавлений в тому, щоб сприяти безпеці Чорноморського судноплавства”.
Щодо того, кого теоретично може зацікавити ОПЗ, то це можуть бути не лише виробники добрив, а й компанії, які зацікавлені у розвитку водневої енергетики.
“Загалом аміак – це перспективний напрям, бо він може бути засобом транспортування водню. Сам водень складно транспортувати. Є технології, коли водень зв’язується з азотом і утворюється аміак, який простіше і безпечніше транспортувати. А потім аміак знову розкладають на азот і водень. Австралія має таку технологію. Якщо не помиляюсь, вони в Японії купують аміак. Тому я не виключаю, що це підприємство може бути включене в ланцюжок зеленого водню. Але це лише припущення”, – каже Ярослав Жалило.
Які умови уряд висунув потенційному власнику ОПЗ
Відповідно до розпорядження уряду, основні умови продажу пакета акцій Одеського припортового заводу такі:
- збереження основних видів діяльності підприємства протягом 5 років;
- здійснення інвестицій у сумі не менше 500 млн грн протягом 5 років;
- погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом протягом 1 року;
- погашення протягом 5 років простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед фізичними/юридичними особами, щодо яких застосовано санкції відповідно до ЗУ “Про санкції”, та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та Республіки Білорусь;
- забезпечення соціальних гарантій працівникам підприємства;
- дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Фонд державного майна має щорічно інформувати Кабінет Міністрів України про виконання покупцем умов договору купівлі-продажу державного пакета акцій ОПЗ.
“Продаж такого великого обʼєкту як ОПЗ – це шанс відновити його роботу, створити нові робочі місця, а також залучити кошти в державний бюджет”, – зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак.