Придбати нерухомість за фінансові кошти стає дедалі важче.

Через затримки у виплатах компенсацій за зруйноване житло в рамках програми єВідновлення, люди можуть втратити завдатки, які вони надали продавцям. Якщо ж почати пошук квартири вже після отримання коштів, існує ризик не вкластися в 30-денний термін, відведений для їх використання.

З травня 2023 року в Україні реалізується програма єВідновлення, що дозволяє людям, чиє житло було знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, отримувати компенсації. Зокрема, у випадку повного знищення житла, власники отримують сертифікат на придбання нового житла. Проте, як зазначає президентка Асоціації фахівців з нерухомості України Олена Гайдамаха, на практиці допомогти клієнту придбати квартиру за програмою єВідновлення є досить складним завданням для рієлтера.

“Наприклад, минулого року був зруйнований будинок біля Дарницького вокзалу. Це був колишній гуртожиток, де колись людям надали можливість приватизувати кімнати. Хтось приватизував 30 м2, хтось – кімнату на 17 м2. Комісія, що оцінювала вартість, призначила 1,1 млн грн компенсації. Чесно кажучи, навряд чи я змогла б продати цю кімнату за такі гроші. Але водночас зрозуміло, що купити щось у Києві за ці 1,1 млн грн також неможливо. Людям доведеться додавати свої заощадження”, – розповідає Олена Гайдамаха.

Особливе ускладнення: власник житла – неповнолітній

Водночас сама система виплат має недоліки. Рієлторка зазначає, що наразі працює з родиною, яка втратила житло. Проблема полягає в тому, що воно було оформлене на сина, якому лише 12 років, отже він не має доступу до Дії.

“Батьки як опікуни подали заявку на компенсацію. Їм визначили суму. Далі потрібно “замовити” гроші. А зробити це можна лише натиснувши відповідну кнопку в Дії. Встановити Дію до досягнення 14 років неможливо, навіть за наявності закордонного паспорта та індивідуального податкового номера (ІПН) тощо. Ми розуміємо, що має бути залучена опікунська рада, адже потрібно знайти об’єкт не менший, ніж ця кімната в гуртожитку, що належала дитині. Ми всі документи подамо, але хто має натиснути цю кнопку в Дії? У ЦНАПі не знають, – розповідає Олена Гайдамаха. – Тобто наразі ми ще не знайшли рішення цієї проблеми, але ми обов’язково знайдемо. Але уявіть, як вмовити власника житла, яке ми знайдемо, щоб він чекав два місяці. Адже опікунська рада засідає два рази на місяць, а документи потрібно подати туди”.

Через затримки виплат можна втратити завдаток

Другою серйозною проблемою є затримки з виплатами та обмежений час на використання коштів після їх надходження. З моменту отримання виплат по єВідновленню є лише 30 днів на придбання житла. Якщо протягом місяця угода не укладена – кошти повертаються державі, і людині знову потрібно подавати заявку заново. При цьому знайти відповідне житло та підготувати його до продажу за місяць не завжди можливо. За словами президентки АФНУ, бувають випадки, коли потрібно виписати мешканців квартири, що продається. Іноді існує заборона на продаж, про яку самі власники не знають – це з’ясовується вже на етапі підготовки угоди. Тому часто рієлтори шукають нерухомість заздалегідь, щоб у момент надходження коштів швидко укласти договір купівлі-продажу. У таких випадках продавець бере завдаток. Але через затримки виплат з боку держави угоди зриватися.

“Ситуація вкрай складна. У Києві квартири в ціновому діапазоні від $40 до $70 тисяч. Дуже рідко власники входять в становище людини, яка втратила все. І якщо угода не відбулась, то формально це вважається провиною покупця, і він втрачає завдаток. Це жахливо. Хоча тут є третя сторона – держава, але це врахувати у договорі неможливо, – розповідає Олена Гайдамаха. – У мене є клієнти, які подали заявку на гроші ще 24 квітня, а їх досі немає. Є такі, які вже три тижні чекають. Люди весь цей час живуть на орендованих квартирах, витрачають на це кошти, і до всього цього, вони ще й можуть втратити свої завдатки”.

При цьому затримки з виплатами за програмою єВідновлення, найімовірніше, пов’язані з посиленням фінансового моніторингу.

“Я днями була на заході, що стосувався фінансового моніторингу. І на одному зі слайдів було вказано, що наразі фінансовий моніторинг прискіпливо аналізує саме програму єВідновлення. Очевидно, з цими компенсаціями є якісь махінації. Мабуть, є особи, які підробляють документи і намагаються виманити у держави гроші. Але через це страждають ті, хто справді втратив житло, і їм немає куди подітись”, – зазначає президентка АФНУ.

  • За даними КМДА, з початку повномасштабної війни в Києві пошкоджень різного ступеня зазнали 3578 житлових будівель. З них 71 об’єкт отримав найбільші руйнування, а 30 будинків вже повністю відновлено. З 2022 року на ремонт і відбудову житла міська влада спрямувала понад 2,3 млрд грн із бюджету столиці.