Попович: Військовим парадом Китай сигналізує Трампу
Як і саміт ШОС, котрий завершився 1 вересня, цей парад продемонстрував геополітичні амбіції самого Китаю, який хоче стати новим полюсом сили, новою альтернативою США
І якщо саміт ШОС демонстрував ці прагнення Пекіна на політичному рівні, то парад — на військовому.
Адже парад — це завжди демонстрація військової могутності держави. Показавши новітні зразки ракетного озброєння, Китай направив меседж передусім Вашингтону: ми теж сила. І ще велике питання, хто з нас сильніший.
Ну, а потім над площею злетіли 80 тисяч голубів миру, як демонстрація того, що у принципі ми теж за мир, тільки за нашими правилами.
Цифра 80 тис. – теж символічна, адже парад був присвячений 80-річчю завершення II світової війни. Але навіть тут Китай намагається заявити про себе, чого він раніше ніколи не робив. Зокрема, 2 вересня голова КНР Сі Цзіньпін назвав Китай та Росію “головними країнами-переможцями у Другій світовій війні“.
Нема жодних заперечень! Китай (тоді це був не комуністичний Китай) входив у антигітлерівську коаліцію, довгий час захищався від японської агресії, багато в чому сприяв розгрому Японії, проте провідна роль у розгромі навіть Японії (не кажучи вже про нацистську Німеччину) належить все ж таки не китайцям.
До речі, помітними учасниками саміту і параду стали президент РФ Путін, премʼєр Індії Нарендра Моді, а також лідер КНДР Кім Чен Ин. Присутність представників цих держав підкреслює прагнення Китаю створити потужну антисилу США, діючи у форматі координації авторитарних країн та протидії чинним західним структурам. Становище Росії тут суто васальне, але нам від цього не легше, бо на перший план виходить підтримка, яку Путін може отримати від свого сюзерена у вигляді Пекіна.
А що ж США? Поки що все погано. Намагання заробити гроші на тарифах, відірвати Китай від Росії призвели до протилежних результатів. Авторитарні режими РФ та КНДР консолідувалися довкола Китаю, а до них приєдналася й Індія, яка шукає захисту від тарифів Трампа.
Причому Індія ніколи не намагалася співпрацювати з Китаєм, але дії Трампа змінили навіть це. Суперництво із США носить для цих країн екзистенційний характер. Я про це вже писав. І бізнесовий підхід монополіста, який сповідує Трамп для розв’язання цих проблем, ні до чого не призведе.
У відповідь на ці події, Трамп у своєму черговому дописі звинуватив Путіна та Ина у “змові” проти США, а також нагадав про “величезну підтримку” та “кров“, які Сполучені Штати Америки надали Китаю, щоб допомогти йому здобути свободу від дуже недружнього іноземного загарбника”.
Рідкісний випадок, коли з Трампом можна погодитись. Так, саме змова! Добре, що ти, Донні, це нарешті зрозумів. Все правильно, саме США відіграли вирішальну роль у розгромі імператорської Японії (назву цієї країни Трамп у своєму дописі не згадує), яка розпочала агресивну війну проти Китаю.
Але, що ти, Донні, тепер робитимеш? Далі будеш ставити Путіну дедлайни, погрожувати санкціями, заявляти, що все це не твоя війна і якби ти був президентом, ти б с усіма домовився? Це вже твоя війна й далі буде тільки гірше.
Джерело
Про автора. Денис Попович, журналіст, військовий оглядач
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.