Збитки, завдані українському природно-заповідному фонду (ПЗФ) внаслідок війни, оцінюються на рівні 15 млрд доларів.
Водночас вартість відновлення оцінити фінансово наразі неможливо – втрачені сотні тисяч екземплярів рослинного і тваринного світу, внесені до Червоної Книги, а мінімум 2,5 млн га природоохоронних територій знаходяться під загрозою знищення. Враховуючи це, екологічний чинник входить до ТОП-3 найголовніших при плануванні заходів з відновлення – нарівні з економічним і демографічним чинником.
Вона повідомила, що одним з багатьох негативних наслідків війни стало руйнування заповідних територій на півдні і сході країни. Деякі взагалі незворотні, оскільки через російську агресію знищені або суттєво пошкоджені унікальні екосистеми.
“Мінімум 16 млн га земель наразі забруднені боєприпасами. Мінімум 100 млн тонн будівельного сміття. Пошкоджено або навіть зруйновано 500 промислових підприємств, з яких частина займалася хімічною промисловістю. Більше того – зараз під загрозою знищення як мінімум 2,5 млн га природоохоронних територій і це ще не остаточні цифри. Загалом, якщо говорити про природно – заповідний фонд, то тільки за приблизними підрахунками його збитки становлять у середньому 15 млрд доларів”, – зазначила Шуляк.
Вона додала, що згідно з даними дослідження, з 80 установ ПЗФ 25 знаходяться на ТОТ. На їх територіях ворог розміщує військову техніку, займається браконьєрством. Крім цього, частина затоплені, на деяких періодично виникають пожежі. Як наслідок, там знищено або пошкоджено майже 10 млн дерев і 75 тис екземплярів тваринного світу. А збитки через забруднення грунтів боєприпасами становлять майже 12 млн дол, а через знищення екземплярів тваринного і рослинного світу, які занесені до Червоної книги – майже 15 млн доларів.
“На жаль, деякі втрати незворотні. Відновлення по іншим триватиме десятиліттями, якщо не сотнями років. Зокрема, йдеться про розмінування українських територій, які забруднені боєприпасами, оскільки третина з них наразі лишається замінованою. Втім, важливим проміжним досягненням у цьому плані стало те, що у минулому році Україні вдалося розмінувати територію, площею більше ніж 10 тис кв. км”, – повідомила Шуляк.
Водночас, парламентарка підкреслила, що екологічний аспект відновлення можна віднести до найважливіших і водночас найскладніших у відбудові України, оскільки цей процес може тривати від кількох десятків до сотень років. Тому громади мають підійти до вирішення цього питання не менш уважно і прискіпливо, ніж до відновлення всіх видів інфраструктури і житла. До того ж, зауважила вона, оскільки подолання екологічних викликів – обов‘язковий пункт створення ПКВ, громадам, які розраховують залучати для потреб відновлення донорське фінансування, без цього буде важко реалізувати заходи по відбудові.
“Всі ці екологічні виклики повинні бути враховані при плануванні відновлення. Це один з трьох першочергових чинників, які має аналізувати громада перш ніж створювати програму свого комплексного відновлення – разом з економічним і демографічним. Більше того, ОМС повинні не просто зафіксувати екологічні руйнування і збитки, які через них понесла громада, а і дати чіткі пропозиції щодо того, яким чином долатимуться ці виклики”, – резюмувала Шуляк.