Між Україною та Польщею розгортається новий економічно-політичний конфлікт.
Читайте також: Відсутність українського брухту жодним чином не відобразиться на польській економіці, – ЗМІ
Привід для конфлікту
Формальним приводом для нього стало рішення українського уряду фактично заборонити експорт металобрухту. Йдеться про постанову Кабінету Міністрів, ухвалену 31 грудня минулого року, якою на 2026 рік встановлено нульові експортні квоти на вивезення брухту з України. Значна частина цієї сировини раніше спрямовувалася саме до Польщі, що й викликало різку реакцію з боку Варшави.
Ще до ухвалення рішення Міністерство розвитку і технологій Польщі зверталося до української сторони з проханням утриматися від запровадження обмежень. Після того як Київ не змінив позицію, польське відомство офіційно звернулося до Європейська Комісія із закликом втрутитися в ситуацію. У Варшаві заявляють, що заборона може негативно вплинути на польську металургію, зокрема через ризик дефіциту сировини та зростання виробничих витрат.
Але ця інформація не відповідає дійсності, і це підтверджують власне поляки: як каже Пйотр Сікорський, президент Польського союзу дистриб’юторів сталі, імпорт брухту до Польщі не є дуже значним.
“Загалом, у нас у Польщі є надлишок брухту. Ми експортуємо з Польщі майже вдвічі більше тонн, ніж ввозимо в країну. Тільки з цієї причини немає потреби боятися, що це рішення (про заборону експорту брухту з України – Ред.) матиме глибокий вплив на наш ринок, або що брухт незабаром закінчиться”, – запевняє він.
Показники експорту металобрухту з України
Тим часом, за даними аналітиків, у 2025 році експорт українського металобрухту зріс на 53% порівняно з попереднім роком і сягнув 448,7 тис. тонн. Основним напрямком була Польща: туди поставлено понад 343 тис. тонн, або майже 77% загального експорту. Саме ці цифри, на думку експертів, пояснюють різку реакцію польської сторони.
Генеральний директор GMK Center Станіслав Зінченко пояснює: у 2025 році в Україні зросло виробництво сталі, а отже, і потреба в металобрухті. Але заготівля цієї сировини скорочується через війну та бойові дії. Натомість чинне експортне мито у 180 євро за тонну не зупинило вивезення брухту, оскільки трейдери знаходили способи його обходу, зокрема – через реекспорт через Польщу до Туреччини. Саме це, на його думку, і спричинило спротив польської сторони.
Окрім економічного, у конфлікті дедалі помітнішим стає й політичний чинник. Тему активно просувають представники польської партії “Конфедерація”. Саме вони раніше виступали за жорсткі обмеження імпорту української агропродукції. У своїх заявах вони прямо звинувачують Україну в створенні конкурентних переваг для власної металургії та закликають Брюссель до втручання.