Військовий полковник Сергій Місюра зазначив, що атака на хімічний “монстр” Апатит у Череповці є безпосереднім ударом по критично важливому виробництву, яке впливає на виготовлення боєприпасів та функціонування російської економіки
Про це він повідомив у фейсбуці.
За словами військового полковника Сергія Місюри, нічний удар по заводові “Апатит” у російському Череповці має набагато більший вплив, ніж може здаватися на перший погляд.
“Це не просто “завод добрив”. Це підприємство виробляє сірчану кислоту, без якої зупиняється нітрація на заводах з виробництва пороху. Відповідно — немає чим заповнювати снаряди і деякі ракети”, — пояснив він.
У дописі зазначається, що цей завод є частиною “Фосагро”, одного з найбільших виробників добрив у Росії. Перш за все, тут виготовляють мільйони тонн сірчаної кислоти, аміаку та селітри — речовин, які використовуються як у сільському господарстві, так і у виробництві вибухових матеріалів.
Оскільки удар стався в критичний момент для російської економіки — напередодні посівної кампанії, це може викликати труднощі в аграрному секторі.
“Череповець забезпечує значну частину внутрішнього ринку добрив. Якщо виробництво зупиняється, виникає дефіцит, що безпосередньо вплине на аграрний сектор”, — зазначив Місюра.
Полковник також звернув увагу на зв’язок цієї атаки з попередніми ударами по портовій інфраструктурі Балтійського регіону, зокрема Усть-Лузі та Приморську. Саме через ці порти експортується значна частина продукції “Апатиту”.
“Фактично це розрив одного ланцюга: спочатку атакують термінали, через які йде експорт, а потім — саме виробництво”, — пояснив він.
За його словами, така стратегія дозволяє одночасно впливати як на військові можливості РФ, так і на її економіку.
Що передувало
У ніч на 23 березня українські дрони вразили нафтовий термінал російської державної компанії “Транснефть” у порту Приморськ – найбільшому балтійському хабі для експорту сирої нафти марки Urals. Уражено резервуари з паливом та обладнання для завантаження.
Спалахнула велика пожежа, чорний дим було видно навіть з Фінляндії. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив факт ураження. Український Генштаб повідомив про пошкодження сховищ та інфраструктури завантаження.
Через порт щорічно проходить близько 60 млн тонн нафти, значна частина – через судна “тіньового флоту” для обходу санкцій.
А вже 25 березня сталася масштабна хвиля дронових атак по Усть-Лузі – ще одному важливому російському порту на Балтиці, який обробляє сиру нафту, нафтопродукти, а також вугілля, зерно та добрива. Уражено термінал російської газової компанії “Новатек”, резервуари для зберігання та обладнання для завантаження. Порт закрили, завантаження зупинили. Пожежі виникли в кількох місцях, операції призупинили. ЗМІ повідомляли, що раніше порт відновлював роботу після попередніх атак, але новий удар знову паралізував його.
26 березня відбувся черговий успішний глибинний удар українських дронів. Тоді сталися удари по Киришському НПЗ (КІНЕФ у Ленінградській області). Сили безпілотних систем ЗСУ та інші підрозділи вразили первинні установки переробки сирої нафти та два резервуари. Завод зупинив свою діяльність. Це один із найбільших експортно-орієнтованих НПЗ у регіоні.
Атаки проводили дронами великої дальності (понад 1000 км), з залученням підрозділів СБУ, Сил спеціальних операцій, ГУР, Сил безпілотних систем та прикордонників. Російська ППО збила десятки БПЛА, але частина з них досягла цілей і виконала завдання.