Чесне оподаткування можливе лише за умови простих і зрозумілих податкових процедур, а цифровізація робить процес швидшим та прозорішим. Про те, які цифрові рішення запровадять в Україні в цій галузі – читайте у колонці голови фінансового комітету ВРУ й секретаря Національної ради з відновлення України від наслідків війни Данила Гетьманцева для РБК-Україна.
Справедливість у сфері оподаткування напряму залежить від простоти, прозорості та доступності податкових процедур. Це можливо лише через діджиталізацію, яка мінімізує людський фактор, прискорює обробку даних та знижує корупційні ризики.
Протягом останніх років в Україні зроблено окремі кроки у цьому напрямку, однак їх недостатньо. Платники податків очікують якісного сервісу, автоматизації та прогнозованості.
У перспективі цифровізація має дозволити скасувати подання податкової звітності та перейти до моделі, де податкові органи самостійно формують нарахування на основі даних платника (зокрема SAF-T), а роль платника – лише підтверджувати або заперечувати ці дані. Проте наразі першочерговим є впровадження базових реформ, перелік яких подано нижче.
1. Запровадження E-аудиту (SAF-T UA)
Е-аудит передбачає подання стандартного аудиторського файлу SAF-T UA та використання результатів його обробки у CRM-системі за ризико-орієнтованим підходом. Це забезпечує:
- можливість самоконтролю для платників перед подачею SAF-T UA;
- автоматичного формування переліку податкових ризиків у платників податків;
- повноцінний ризико-орієнтований відбір до перевірок;
- підвищення якості аналітики та зниження корупційних ризиків.
Наразі впровадження відстає більш ніж на пів року: система мала працювати з 1 квітня 2025 року, але досі не запущена. Подальше зволікання неприпустиме.
2. Е-акциз: електронна простежуваність підакцизних товарів
Система забезпечує повний контроль обігу алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет. Очікувані результати:
- детінізація ринку та рівні правила конкуренції;
- приріст податкових надходжень;
- автоматизація обігу акцизних марок;
- відстеження руху товару до кінцевого споживача.
За два роки необхідне ПЗ так і не створено, тестування не розпочато. Провал строків створює ризики мільярдних втрат. У парламенті вже підготовлене рішення про перенесення реформи до 2026 року.
3. Автоматизація обміну інформацією з податковими органами інших країн
Автоматизований обмін запитами:
- усуває корупційний ризик “втрати” запитів при надсиланні;
- прискорює міжнародний податковий обмін;
- підсилює контроль за операціями нерезидентів, ТЦУ, пасивними доходами, КІК;
- запобігає дублюванню запитів.
Попри виділене фінансування Державного бюджету у 2025р, розробку зірвано, і реформа цього року нереалізована.
4. Використання аналітичної системи СОД РРО для відбору на фактичні перевірки
Ефективне застосування СОД РРО має забезпечити:
- вихід на перевірки лише за наявності високих ризиків;
- мінімізацію тиску на доброчесний бізнес.
Хоча система працює понад пів року, її використовують поверхнево – продовжують фіксувати дрібні порушення у легального бізнесу, тоді як тіньові мережі не охоплені. Потребує перегляду підходів.
5. Обов’язкове використання боді-камер під час фактичних перевірок
Боді-камери:
- забезпечують об’єктивність та доказовість;
- фіксують увесь процес перевірки;
- мінімізують корупцію.
Реформа фактично зірвана, оскільки керівництвом ДПС скасовано обов’язковість застосування камер. Це нівелює мету закупівель та створює ризики зловживань. Необхідно відновити обов’язкове застосування.
6. Автоматизація камеральних перевірок
Е-камералка дозволить:
- автоматично перевіряти всю звітність;
- виявляти помилки та розбіжності;
- підвищити якість даних і знизити трудовитрати працівників;
- підвищити рівень добровільного дотримання законодавства платниками.
Розробку ІТ-рішення завершується, запуск в тестовий режим очікують на початок 2026 року.
7. Передзаповнення декларації з ПДВ
Всі дані для автоматичного передзаповнення декларації вже наявні в податкової. Це:
- спрощує заповнення податкової декларації з ПДВ;
- дозволяє платнику бачити потенційні ризики та помилки;
- підвищує якість декларування та рівень дотримання законодавства.
Попри наявність всіх необхідних даних, розробка сервісу ДПС до цього часу не здійснена.
8. Автоматизація адміністрування майнових податків
Е-рішення має забезпечити:
- повноту обліку об’єктів оподаткування та платників податків;
- коректність формування ППР для фізичних осіб;
- належний контроль сплати майнових податків юридичними особами.
Доопрацювання триває другий рік, а модуль по нерухомості лише готується. Це важливо, оскільки значна частина громадян не отримує ППР, але мала б, або отримує їх безпідставно.
9. Автоматизація роботи з податковим боргом
Розробка двох IT рішень має забезпечити:
- електронний формат направлення до банків платіжних доручень (електронних інкасових);
- створення електронних справ боржників;
- електронну взаємодію з платниками;
- прискорення стягнення податкового боргу та підвищення ефективності управління податковим боргом;
- зниження корупційних ризиків.
Очікуємо повноцінний запуск роботи системи електронних інкасових з січня 2026року, хоча мало було запрацювати ще на початку 2025 року, нині лише тестується.
А ось укладення договору на розробку ПЗ з автоматизації всього процесу погашення податкового боргу провалено через відсутність фінансування, запуск відтерміновано до 2026 року.
10. Автоматизована система управління податковими ризиками (АСУПР)
Система забезпечить:
- автоматичне формування профілю ризику платника (високий, середній, низький);
- інформування платника про його профіль ризику та перелік власних ризиків з відкритої частини;
- автоматичне формування задач для податківців в залежності від профіля ризику про надання сервісу чи здійснення заходів податкового контролю;
- пропонування варіантів для платника шляхів виправлення податкових ризиків;
- передбачуваність та прогнозованість для платників у відборі до податкових перевірок;
- мінімізація впливу людського фактору та корупційних ризиків.
АСУПР – ключовий елемент реформи, строк впровадження – до 2028 року. Проте наразі немає фінансування та реальних етапів розробки.