У 2025 році погіршується стан платіжного балансу України, але наразі нівелюється розширенням джерел його фінансування. Як пише у своїй статті «Платіжний баланс України над прірвою. Що робити» експертка Тетяна Богдан, насправді реальних передумов для кардинального покращення стану платіжного балансу України не існує навіть у разі припинення бойових дій.
За її словами, після припинення бойових дій Україна зберігатиме суттєві потреби в імпорті через відновлення економіки, енергозабезпечення та підтримки обороноспроможності), однак суми приватних і державних трансфертів зменшуватимуться.
“Тому не варто очікувати радикального зменшення потреб України в зовнішньому фінансуванні”, – вважає Тетяна Богдан.
Експертка зауважує, що у програмних документах МВФ проблема дефіциту зовнішнього фінансування камуфлюється надоптимістичним прогнозом платіжного балансу на 2026 рік, дефіцит якого немовби суттєво впаде і потреби України в офіційному фінансуванні немовби різко зменшаться.
Зокрема базовий прогноз МВФ на 2026 рік включає нереалістично-оптимістичні покращення за ключовими позиціями платіжного балансу відносно очікуваних показників 2025 року. Зокрема, МВФ передбачає:
- покращення сальдо зовнішньої торгівлі товарами (на 1,9 млрд дол.) за рахунок приросту експорту товарів на 6,4 млрд дол.;
- покращення сальдо торгівлі послугами (на 9,3 млрд дол.) за рахунок скорочення імпорту послуг на 5,8 млрд дол. і збільшення їхнього експорту на 3,5 млрд дол.;
- зменшення купівлі готівкової іноземної валюти поза банками (на 9,7 млрд дол.) щодо 2025 року.
Тетяна Богдан наголошує, що викликають подив й оцінки МВФ, що у 2026 році обсяги приросту готівкової валюти поза банками мають бути меншими за обсяги 2021-го, а обсяги експорту послуг — більшими порівняно з 2021-м.
“Прогноз МВФ на 2026 рік щодо сум валютних інтервенцій НБУ (для покриття дефіцитів платіжного балансу) теж виглядає сумнівним: обсяг інтервенцій має становити лише 26 млрд дол., що на 60% менше від очікуваних обсягів 2025 року (42,7 млрд дол.)”, – констатує експертка.