Безконтрольне підвищення тарифів державних монополій, – “Укрзалізниці”, “Укренерго” та операторів газотранспортної системи, – створює ризики для післявоєнного відновлення України, промислового виробництва та залучення інвестицій.
За його словами, будь-яке подорожчання у виробничому ланцюгу неминуче лягає на кінцевого споживача, а у випадку будівельної галузі – безпосередньо вплине на вартість відбудови країни.
“Якщо щось стає дорожчим, це або перекладається на споживача, або ринок просто відмовляється від цього товару. Уже зараз багато виробників будматеріалів переходять на автотранспорт. І перевантажують дороги, які держава потім змушена ремонтувати за бюджетні кошти”, – зазначив Салій.
Він наголосив, що зростання тарифів підриває планування повоєнної відбудови: бюджети на будматеріали закладаються за поточними цінами, але “постійні подарунки від монополій” у вигляді нових тарифів знищують передбачуваність фінансування.
“Держава не може бути впевнена, що виділених 100-200 млрд грн на відновлення вистачить, якщо тарифи на перевезення й енергію постійно зростають”, – підкреслив Салій.
Також він попередив, що підвищення вартості електроенергії та логістики також вплине на інвесторів і міжнародних донорів, які розглядають можливість будівництва виробництв в Україні.
“Якщо в Україні енергія та перевезення дорожчі, ніж у ЄС, економічні розрахунки інвесторів просто не зійдуться. Вони відмовляться від проєктів або визнають, що їхніх ресурсів не вистачить на українські реалії”, – наголосив він.
Салій також закликав керівників державних компаній до “економічного націоналізму”, ефективного управління та скорочення невиробничих витрат.
“Усі українці сьогодні живуть у складних умовах. Тому державні компанії теж мають відмовитися від зайвих витрат і шукати зовнішні гранти чи підтримку замість того, щоб перекладати тягар на промисловість”, – сказав він.
Він підкреслив, що промисловість є основою економіки, і без її стабільної роботи не зможе існувати жодна державна монополія. Якщо підприємства скоротять потужності, зменшаться і доходи державних компаній, які розраховують на прибутки.
“Якщо великі заводи зупиняться, тисячі працівників залишаться без роботи. Це буде ударом не лише по економіці, а й по суспільству. Неможливо “лікувати” економіку, забираючи з неї останню кров”, – підсумував Салій.