Володимир Прядка
Протягом усього 2025 року Державна податкова служба (ДПС) масово перевіряє великі торговельні мережі, а банки розкручують маховик фінансового моніторингу і жорстко відсікають схеми ФОПів. І все для того, щоб побороти «дроблення бізнесу» у великих ритейлерів і не тільки.
Кілька слів про суть поняття «дроблення бізнесу». Законодавчого визначення цього поняття ви не знайдете в жодному законі. Основним (а можливо, і єдиним) документом, який офіційно пояснює суть «дроблення бізнесу», є лист Національного банку України (НБУ) від 1 листопада 2024 року. У ньому НБУ описує «дроблення бізнесу» як «механізм розроблення та використання схем з метою ухилення від сплати податків, що полягають в штучному розподілі ведення бізнесу юридичної особи через інших суб’єктів господарювання, зокрема залучення ФОПів, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування».
Перекладу це людською мовою: коли власник бізнесу замість того, щоб вести всю діяльність через одну юридичну особу (наприклад ТОВ) і сплачувати ПДВ і податок на прибуток, веде бізнес через купу ФОПів на єдиному податку, значить, він штучно «дробить бізнес» і, відповідно, ухиляється від сплати податків.
Лише за перше півріччя цього року ДПС провела перевірки у семи відомих торговельних мережах. Шість із них — це торгівля електронікою й побутовою технікою і одна — реалізація жіночого одягу і взуття. Сумарно ці мережі працювали через 491 ФОП, а їхній загальний оборот становив понад 4 млрд грн.
На думку податкової, така схема роботи зазначених торговельних мереж дала можливість ухилитися від сплати ПДВ на суму 668,5 млн грн. Відповідно, матеріали перевірок передано до Бюро економічної безпеки (БЕБ). Нагадаю, що БЕБ — це колишня податкова міліція. Гадаю, підприємці зі стажем добре пам’ятають методи роботи цього правоохоронного органу.
Дроблення через ФОПів
Та повернемося до «дроблення бізнесу» через ФОПів. Основне запитання: а чому, власне, податківці проти тих нещасних ФОПів на єдиному податку? Як бути бізнесу, який роками веде справи через такі схеми? І що від них хочуть податківці насправді?
Насправді все дуже просто: податківці завжди хочуть, щоб бізнес платив якомога більше податків. А у випадку з торговельними мережами це не просто більше податків — це більше на порядки!
Поясню на конкретних цифрах. Візьмемо, наприклад, мережу одягу, взуття й аксесуарів, яка реалізує товар через десять ФОПів. Для простоти підрахунків припустимо, що найманих працівників у цих ФОПів нема.
Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати на 2025 рік, неважко підрахувати, що бюджет отримує за рік від цієї мережі такі податки:
- єдиний податок (8000 грн х 20%) х 12 міс. х 10 ФОПів = 192 000 грн;
- ЄСВ (8000 грн х 22%) х 12 міс. х 10 ФОПів = 211 200 грн;
- військовий збір (8000 грн х 10%) х 12 міс. х 10 ФОПів = 96 000 грн.
Загалом — 499 200 грн.
Це 0,75% від 66 720 000 грн, тобто суми загального дозволеного річного ліміту для таких десяти ФОПів на єдиному податку 2-ї групи.
А що хоче податкова? Податкова хоче, щоб продажі велися від юридичної особи або того ж ФОПа, але на загальній системі оподаткування. А це значить — зі сплатою щонайменше ПДВ.
Відповідно, виникає запитання: так а в чому проблема перейти на сплату ПДВ і спати спокійно?
А в тому, що в більшості бізнесів, які використовують ФОПів на єдиному податку, або взагалі немає первинних документів на придбання товару, або якщо і є, то вони зазвичай без ПДВ, тобто немає вхідного податкового кредиту.
А що це значить з погляду сплати податків? Це значить, що бізнес має заплатити з обороту 16,67%! І це лише ПДВ.
Саме тому в наведеному мною кейсі із сімома мережами податкова заявляє про ухилення від сплати ПДВ на суму 668,5 млн грн. Це і є 16,67% від обороту в понад 4 млрд грн.
А якщо повернутись до нашого прикладу з мережею магазинів одягу, то при тому самому обороті в 66 720 000 грн бізнес має заплатити 11 122 224 грн. І це лише ПДВ. А ще ж податок на прибуток, а ще ж податки із фонду заробітної плати…
Ось вам і різниця у десятки разів між 500 тис. грн на єдиному податку і 11 млн грн на загальній системі з ПДВ. Звичайно, таке співвідношення буде, якщо у ФОПа взагалі немає вхідного податкового кредиту. Але наразі це якраз у переважній більшості саме той випадок.
На мою думку, оцей великий розрив у десятки разів між тим, що по факту платять мережі, які працюють через ФОПів, і тим, що хоче бачити податкова, саме і зумовив те, що питання наповнення бюджету почали вирішувати передусім із розкручування схем дроблення саме в ритейлі, а також у деяких сервісних мережах (наприклад у медицині). Тут достатньо велике поле для маневру.
Одночасно з податковою до боротьби з «дробленням бізнесу» через ФОПів держава підключила банки, маркетплейси й сервіси онлайн-платежів.
Як було зазначено вище, з 1 листопада 2024 року НБУ розіслав банкам орієнтири щодо виявлення пов’язаних ФОПів і нетипових операцій.
Серйозність своїх намірів держава продемонструвала у травні 2025-го, коли банки і платіжні системи отримали від НБУ свої перші багатомільйонні штрафи за порушення правил фінансового моніторингу. Нагадаю, що штраф Укрсиббанку становив 2 млн грн, ТАСкомбанку — 11 млн. А найбільше не пощастило платіжній системі NOVA PAY, якій прилетів штраф на понад 90 млн грн.
Тож банки й платіжні системи не мають вибору — вони зобов’язані проводити ретельні перевірки й дедалі частіше приймають рішення про розірвання відносин із ФОПами під загрозою мільйонних штрафів від НБУ.
Без відповідальності, але…
Яка конкретна відповідальність для власників бізнесу, що ведуть його через мережу ФОПів на спрощеній системі оподаткування і тим самим «дроблять бізнес»?
Відповідь може здатися несподіваною і, можливо, нелогічною. Але за сам факт «дроблення бізнесу» немає жодної відповідальності: ні адміністративної, ні тим більше кримінальної. Жодного штрафу у Податковому кодексі ви не знайдете. Бо немає такого злочину чи навіть адміністративного проступку, як «дроблення бізнесу».
Але!
Прямої відповідальності за дроблення нема, а от ризики для бізнесу є.
Повернемося до тих семи мереж ритейлу. Податкова провела перевірки в їхніх ФОПів і матеріали передала до БЕБ. Чому? Бо встановила, на її думку, недоплату ПДВ у 668,5 млн грн. А це вже кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків згідно із статтею 212 Кримінального кодексу.
Ключовий нюанс: саме по собі «дроблення бізнесу» не є окремим злочином, але воно може у кримінальних провадженнях про ухилення від сплати податків розглядатись як спосіб вчинення злочину.
Навіть якщо власник бізнесу має відносно невеликий бізнес на ФОПах, які не напрацювали по оборотах на ухилення від сплати податків (до речі, це не такі вже і великі обороти для мережі магазинів — орієнтовно від 24 млн грн на рік), може бути ситуація, коли ФОП не надав відповідь на запит банку в рамках фінансового моніторингу або надав, але банк відповідь не влаштувала, і він, по-перше, розірвав із ФОПом відносини, а по-друге, передав інформацію по ФОПу у Держфінмоніторинг, а той своєю чергою — у податкову чи відразу у БЕБ. А далі перевірки…
За результатами перевірок податкової у такого ФОПа можуть виявити все що завгодно. І переліміт дозволеного річного обороту, і неоформлених працівників, і відсутність первинки тощо.
Тобто ніби й відповідальності за дроблення нема, і бізнес невеликий, щоб попасти на кримінальну відповідальність, а ризики накладення штрафів на ФОПів величезні.
Стратегія проти
Ще зверну увагу на один важливий для ФОПів момент. І навіть не в контексті «дроблення бізнесу» чи фінансового моніторингу. А загалом про перспективи ведення бізнесу на спрощеній системі оподаткування.
Річ у тім, що Україна офіційно взяла курс на реформу податкової системи до 2030 року через Національну стратегію доходів 2024–2030. Документ офіційно затверджений урядом. І цю стратегію буде виконано, бо цього вимагають і МВФ, і Україна (маємо зобов’язання в рамках гармонізації законодавства з ЄС).
У самій стратегії окремим блоком прописано перспективи спрощеної системи оподаткування.
Ключове:
- юридичним особам буде заборонено перебувати на спрощеній системі оподаткування;
- другу і третю групи платників єдиного податку буде об’єднано в одну групу. При цьому буде скасовано фіксований розмір єдиного податку, тобто ніяких 10 чи 20% від мінімальної заробітної плати. Натомість буде запроваджено диференційовану шкалу ставок єдиного податку у відсотках від обороту. Мінімальна ставка буде 3% (для торгівлі) і максимальна 17% для послуг;
- усі без винятку матимуть здійснювати облік і документально підтверджувати походження товарів.
Про що все це говорить? Державна політика вже сьогодні безпосередньо спрямована на звуження можливостей зловживати ФОП-моделлю.
Звичайно, це не означає, що треба взагалі забувати про можливість використовувати ФОП. Для мікро- і малого бізнесу така модель і надалі працюватиме. А ось ведення середнього і великого бізнесу через «дроблення» доживає свої якщо не місяці, то лічені роки.