Європейський Союз прагне демонструвати єдність у перемовинах про торговельну угоду з США, але національні розбіжності за лаштунками загрожують послабити його переговорні позиції, пише Politico.
Видання зазначає, що політики ЄС публічно сигналізують про єдність у переговорах із Вашингтоном, однак поза межами дипломатичних кіл, країни Союзу не завжди мають спільну думку щодо того, як найкраще взаємодіяти з Білим домом. Насамперед тому що всі 27 членів ЄС орієнтовані на внутрішні групи інтересів та виборців, що ускладнює умови для досягнення жорсткої переговорної позиції для комісара ЄС з питань торгівлі Мароша Шефчовича.
У п’ятницю, 4 липня, Комісія має намір проінформувати послів ЄС про майбутні переговори. Чи зможе вона швидко оголосити про прорив, значною мірою залежатиме від їхніх відгуків.
На останньому етапі переговорів з США Брюссель продовжував наполягати на зниженні базового 10-відсоткового тарифу, який Трамп запровадив для більшості торговельних партнерів США у квітні.
«Виникають деякі розбіжності, які, на мою думку, слід швидко обговорити та вирішити, бо це проблема», – сказав у коментарі виданню високопоставлений законодавець, який очолює делегацію Європейського парламенту в Сполучених Штатах Брандо Беніфей.
За його словами, розбіжності полягають в тому, що частина країн готові прийняти 10% мита, аби опиратися іншим ставкам, натомість решта говорить про надто високий базовий тариф.
Речник Комісії з питань торгівлі офіційно заперечив такий стан справ.
«Рівень консультацій із нашими державами-членами був набагато вищим, ніж зазвичай, саме тому ми весь цей час мали такий вражаючий рівень єдності», – сказав він журналістам у Брюсселі в середу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні є найголоснішими прихильниками швидкої угоди — навіть ціною більших поступок Білому дому.
На саміті лідерів ЄС минулого тижня Мерц стверджував, що «краще діяти швидко та просто, ніж повільно та дуже складно». Під час обговорення він «вказав на окремі галузі… у Німеччині — хімічну промисловість, фармацевтичну промисловість, машинобудування, сталеливарну промисловість, алюміній, автомобільну промисловість — [які] зараз обтяжені такими високими тарифами, що це дійсно ставить компанії під загрозу».
Мелоні назвала 10-відсоткові тарифи США «не особливо важливими для нас». Один дипломат ЄС на умовах анонімності охарактеризував Рим як «такий, що прагне підтримувати добрі стосунки з США та готовий багато чого прийняти» в переговорах щодо тарифів.
Канцлер Німеччини здебільшого наполягала на зниженні ставок для певних секторів, таких як потужна автомобільна промисловість, яка рухає її експортно-орієнтовану економіку, на що майже погоджуються у Вашингтоні.
Однак старший експерт із питань торгівлі аналітичного центру ODI в Брюсселі Девід Клейманн вважає, що це не відповідає ширшим європейським інтересам.
«Водночас, Комісія зараз, здається, готова прийняти угоду — з зоною приземлення, що передбачає секторальні винятки з 10-відсоткового базового тарифу США — яка б … підірвала фундаментальні принципи торговельної системи, заснованої на правилах, та підірвала стратегічну автономію ЄС», – зазначив він.
По інший бік знаходяться Париж і Мадрид, які, за словами двох дипломатів ЄС, хочуть протистояти грубій переговорній тактиці президента США.
На минулотижневому саміті президент Франції Еммануель Макрон, який тижнями наполягав на тому, щоб Трамп скасував усі тарифи, спочатку виступив проти поспіху з прийняттям «асиметричної» угоди лише для того, щоб вкластися у термін, встановлений Трампом (8 липня). Однак наприкінці зустрічі він зазначив, що може бути готовий погодитися на 10-відсотковий тариф за певних умов.
«Найкраще було б мати найнижчий можливий тариф, нуль відсотків – найкращий варіант. Але якщо це 10 відсотків, то буде 10 відсотків. Якщо американський вибір впаде на 10 відсотків, буде компенсація на товари, що продаються Сполученими Штатами. Мито призведе до такого ж мита на товари США», – сказав він.
Тим часом президент США пригрозив новими тарифами Мадриду після того, як прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес відмовився збільшити витрати на оборону відповідно до інших союзників на саміті НАТО, хоча на практиці це неможливо, оскільки члени ЄС діють як торговельний блок.
Не залишаються осторонь і менші країни, які також прагнуть захистити власні чутливі галузі промисловості. Деякі з них, чия торгівля зі США збалансована, неохоче беруть на себе відповідальність за загальний профіцит торговельного балансу блоку зі США, за який відповідає кілька країн на чолі з Німеччиною.
Розкол також впливає на схему дій у відповідь ЄС, яку Комісія готує, щоб бути готовою швидко відповісти за потреби.
На додаток до початкових заходів у відповідь — затверджених, але ще не реалізованих — спрямованих на експорт США на суму 21 млрд євро у відповідь на мита Трампа на сталь та алюміній, Комісія запропонувала ще один пакет заходів на суму 95 млрд євро у відповідь на його взаємні мита та мита на автомобілі.
Спеціальні прохання країн-членів зменшать вплив до 25 млрд євро, попередила виконавча влада минулого місяця. Якщо переговори цього тижня проваляться, ця розбіжність загрожує підірвати здатність блоку завдати значної шкоди економіці США, коли міністри торгівлі ЄС зустрінуться 14 липня, щоб прийняти остаточне рішення щодо заходів відплати.
У травні президент США Дональд Трамп запропонував ввести 50-відсоткові мита на товари з ЄС з 1 червня цього року. За його словами, переговори з блоком зайшли в глухий кут, бо ЄС виявився складною стороною в цьому процесі. Трамп пропонує не стягувати мита, якщо товар виготовляли або збирали у США. Згодом він відклав введення цих мит до 9 липня.