Постійний підсумок "програш-програш" там, де можна було б зробити "виграш-виграш"
“Червона” управлінська культура має лише дві швидкості: максимальну та нульову. Гарним прикладом є підвищення податків:
1. Страшні перегони під гаслом “треба на вчора” з купою невдалих рішень, які не було часу нормально опрацювати, з купою негативу від бізнесу та економістів, які пояснювали, що це викривлює економічні стимули й працює на згортання економіки, але можна було зробити нормально, якби не гнатися і мати час, але все треба на вчора, бо треба терміново гроші на Сили оборони, тож голосуємо негайно, дарма що в тексті юридичні колізії та двозначні формулювання.
2. Ухвалений із таким тиском закон лежить десь в Офісі президента непідписаний (отже, не набрав чинності), а тим часом сума податків, які можуть надійти в бюджет цього року завдяки їх підвищенню, зменшується з кожним днем.
На першому етапі система працює з максимальною швидкістю, на другому з нульовою. Спокійна планова робота не входить в число компетенцій “червоної” культури. Наслідок: постійний підсумок “програш-програш” там, де можна було б зробити “виграш-виграш”.
Культура їсть стратегію на сніданок, казав Пітер Друкер.
Джерело
Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.