Стратегії сторін залишаються незмінними з осені минулого року
Стратегія Росії полягає в продовженні тиску на Сили оборони України з метою повільного просування за будь-яку ціну; продовженні тиску на українське суспільство як кінетично, так і інформаційно з метою поширення зневіри та прагнення до капітуляції; а також у залякуванні європейців для примушення їх до припинення підтримки.
Стратегія України полягає в нейтралізації ворожих дій в усіх сферах та в посиленні ударів по найуразливішому місцю імперії — по фінансах, з метою зменшення нафтового експорту та видобутку.
Стратегія США полягає в тому, щоб дистанціюватися від невигідної для себе російсько-української ситуації та зосередитися на важливіших театрах дій.
Стратегія Європи полягає у виграші часу для розгортання виробництв та збройних сил. Той факт, що США не захищатимуть Європу, нарешті вже сприйнятий як даність.
Стратегія Китаю полягає в очікуванні. Китай цілком задоволений: Росія ослаблюється, США ізолюються від Європи, все йде за планом.
США не можуть і не бажають тиснути на Росію. Китай може, але лише за умови, якщо США сильно попросять; а США не будуть просити, оскільки Китай вимагатиме за це занадто високу ціну.
Читайте також: Масована атака на Україну. Сигнал Путіна саміту Трампа і Сі
Росія не може й не бажає зупинити війну. Не бажає, оскільки російське керівництво ще вірить у успіх своєї стратегії: ще трохи, і Україна впаде. Не може, бо:
- не має коштів для переведення економіки на цивільні рейки;
- не може позбавити вищі еліти доходів від війни;
- не має чого продемонструвати населенню як перемогу;
- не має рішення, куди подіти армію невдач, яких не можна повертати додому у випадку мирної угоди, бо це призведе до розпаду Росії, як у 1917 році.
Минулого року Путін послідовно відхиляв усі пропозиції щодо красивого виходу. Зараз вже не залишилося жодних красивих виходів. Єдиний шлях — вперед, у бетонну стіну на повній швидкості.
Це свідчить про те, що Росія продовжуватиме війну, поки зможе, і зупиниться тоді, коли не зможе. Простими словами: є гроші — є війна, немає грошей — немає війни.
Вічних війн не існує, ресурси обмежені, дно вже видно.
Отже, особливого різноманіття сценаріїв немає. Заявою про необхідність відступу ЗСУ з чотирьох областей Путін продемонстрував, що не увійшов у контакт з реальністю.
Російська економіка стрімко падає. До дна ще далеко, отже, політ нормальний. За всіма показниками, влітку слід конфісковувати депозити населення. Дід не може менше стріляти, отже, ви будете менше їсти.
Голодних бунтів у Росії не очікується. Усі сценарії можливих змін пов’язані з розколом еліт. Така вже російська традиція, стежкозалежність історії.
Наступні новини з’являться не раніше серпня. Я особливо нічого не очікую, але це традиційно складний місяць для Росії. Якщо нічого не станеться (а, скоріше за все, нічого не станеться), то далі в листопаді.
Свято наближається. Водночас варто зазначити, що Божі жорна мелють дуже повільно, але невідворотно.
Чорні лебеді трапляються, але робити на них ставку недоцільно.
Важливо нам самим не впасти. Нагадаю: ми маємо підтримку Європи в достатньому обсязі й не дуже залежимо від США. Наші слабкості в основному внутрішні.
Тримайте власне горище в порядку, а дах міцно закріпленим.
Джерело
Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.