Пекар: 2026 має стати роком третього дихання
2025 увійде в історію як рік, коли остаточно був зламаний світовий порядок, що склався після Другої світової
Тренди наростали поступово, протягом двох десятків років, але проявилися у 2025 у всій красі.
Для України 2025 увійде в історію як рік марних очікувань. Не розпізнавши на початку року сигнали про злам світового порядку, значна частина українців весь рік залишалася на виснажливих емоційних гойдалках, а дехто не може повірити й сидить на них досі. Спускайтеся вже на тверду землю.
Тепер про 2026.
2026 має стати роком третього дихання.
Це війна на виснаження, і в ній треба не впасти першим. Причин впасти першими у нас чимало, передусім менший розмір. Але й сил вистояти у нас також не бракує. З великою ймовірністю цей рік стане першим, коли протистояння йтиме майже на рівних, бо ресурси ворога скорочуються, а наша спроможність зростає. Але це ще далеко не кінець.
2026 має стати роком давно назрілих і перезрілих управлінських реформ, які не робилися в очікуванні швидких виборів та швидкого завершення війни. Переможе той, хто ефективніше управлятиме наявними ресурсами. Зволікання може призвести до катастрофи.
2026 має стати роком масштабування інновацій. Ми як горизонтальне мережеве суспільство тривалий час демонстрували вищий темп інновацій, але Росія як вертикальна ієрархічна система переважала у спроможності масштабуватися. 2025 показав, як масштабування здатне переламати перевагу ворога. Подальший розвиток спроможності дозволить нам ще глибше втілити концепцію асиметричної війни (Давид не переможе Голіафа у відкритому двобої за правилами) та значно просунутися у втіленні концепції стратегічної нейтралізації (пояснення у другому коментарі), що є однією зі складових перемоги.
2026 має стати роком підтримки національно-визвольних рухів корінних народів РФ, які мають на меті розвалити імперію. Ми мусимо відверто визнати, що розвал імперії є нашою стратегічною метою і єдиною гарантією сталого миру (з цим давно погоджуються європейці. Україна мусить стати центром підтримки й оператором передбачуваності — інакше або нас затопить хаос із північного сходу, або імперію будуть наввипередки рятувати, наближаючи наступну війну.
2026 має стати роком української дипломатії. Кадрові дипломати та різноманітні учасники публічної дипломатії, включаючи українців й українок за кордоном, мають організовано докласти зусиль, щоб пояснити на Заході, на Сході й на Півдні розклад карт у новому світі багатополярного безладу, значення України та вигоди підтримки й співпраці з нами, а також вже помітний занепад бутафорського російського ведмедя, шкіру якого поділять ті, хто не буде зволікати.
2026 рік має стати роком української ідентичності. Замість визначати себе антитезою “ми не Росія”, нам треба усвідомити наше місце в історії й сучасності й перевизначити себе стверджуванням, а не запереченням. Історія нині робиться в Україні — не треба цього соромитися, а треба соромитися зробити це невдало.
“Камінь, відкинутий будівничими, став наріжним” (Псалом 117[118]:22).
Джерело
Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.