Пехньо про пріоритети Трампа у внутрішній та зовнішній політиці
Дональд Трамп склав офіційну присягу та вступив на посаду 47-го президента США. Багато чого відтак зміниться в політиці США — як всередині, так і зовні. Які головні очікування?
Економіка
Тут Трамп, вочевидь, планує продовжити свою політику минулої каденції та швидко підняти свої рейтинги за рахунок швидких та популярних рішень.
По-перше, він планує знизити корпоративний податок з 21 до 15%. Насправді це здебільшого популізм, оскільки надходження від корпоративного податку в бюджет США становлять лише 1,5%.
Минулої своєї каденції Трамп вже зменшував корпоративний податок з 28 до 21%, що призвело до збільшення інвестицій в економіку та збільшення робочих місць, хоча і викликало збільшення інфляції.
По-друге, Трамп неодноразово повторював про введення мита на імпорт для ЄС, Мексики, Канади та Китаю. І якщо у випадку із Китаєм та Мексикою введення мит пояснюється з точки зору національної безпеки, то поновлення торгових війн з Європою або Канадою, яка є другим після Китаю торгівельним партнером Штатів, може призвести до погіршення відносин із союзниками. А це буде грати на руку ворогам США.
По-третє, Трамп рішуче налаштований збільшити видобуток та експорт нафти та газу. В рамках своєї «зеленої політики» Джо Байден скорочував видобуток нафти та газу, викликаючи зростання цін на енергоносії та втрати робочих місць в країні. Новообраному президенту — байдуже на зміни клімату та екологічну політику. У разі повернення США на передові позиції по експорту енергоносіїв, ціни на них суттєво обваляться, що позбавить, наприклад, РФ великої частки свого доходу.
Міжнародна політика
Головний акцент Трампа буде зроблений на Китаї, як на головному противнику. Члени команди президента — радник з нацбезпеки Волц та держсекретар Рубіо, неодноразово називали саме Китай головною загрозою для США. Трамп заявив, що планує відвідати Китай в перші 100 днів свого президентства.
І це, до речі, справедливий показник того, що для Трампа Китай цікавіший та важливіший, аніж Росія. Адже 100-денна пауза, яку бере американський президент, показує, що до китайського питання нова адміністрація планує підготуватися і підходить дуже серйозно.
Щодо Європи, то тут ситуація неоднозначна. Якщо Трамп продовжить вести діалог із Європою з наказової позиції, він може втратити життя важливого союзника для боротьби із тим же Китаєм. 47 президент хоче, щоб Європа підтримала його у посилені торгового тиску на Китай та підтримала санкції Штатів, а тому лояльність країн ЄС є необхідністю для Трампа.
Одіозність та непостійність Трампа також побудять Європу у пришвидшеному порядку розбудовувати власні збройні сили та зменшувати залежність від США. Про важливість саме європейських збройних сил неодноразово заявляли деякі лідери ЄС, особливо — президент Франції Емманюель Макрон.
Трамп також відомий своїми гарними стосунками із премʼєр-міністром Ізраїлю Нетаньягу. Він завжди виступав за рішучі дії Ізраїлю у боротьбі проти Ірану та його проксі, а також критикував Байдена за «звʼязування руки» Ізраїлю.
Найголовніше, що нас турбує, це відносини з Україною. Нині наша дипломатія працює на повну задля запевнення Трампа у важливості продовження допомоги. Трамп як бізнесмен та шоумен полюбляє нетрадиційну дипломатію, яка передбачає сильні особисті звʼязки з іншими лідерами.
Проте, на моє особисте переконання, “питання України” не буде пріоритетним для Трампа. Тим паче в контексті перших рішень нового-старого президента.
Джерело
Про автора. Василь Пехньо, журналіст, ведучий, аналітик
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.