В уряду залишилося вкрай мало часу, щоб виконати або змінити умови для отримання нового кредиту МВФ. Рада не хоче голосувати за три податкові норми, а прем’єр-міністерка – вносити в парламент проект про ПДВ для ФОПів.
Якщо так піде далі, вже у квітні країна може залишитись без необхідного міжнародного фінансування від МВФ і ЄС. Які тут ризики для України – у матеріалі спецкора РБК-Україна Юрія Дощатова.
Читайте також: Кредит МВФ під загрозою? Україна хоче змінити умови програми через ФОПів
Головне:
- Україна має виконати 4 податкові передумови МВФ, інакше нову кредитну програму можуть не затвердити вчасно
- У Раді досі немає голосів за пакет змін (податки на посилки, цифрові платформи та продовження 5% військового збору)
- Уряд гальмує внесення закону про ПДВ для ФОПів, який є окремою умовою програми
- Через затримку програми Україна може не отримати фінансування МВФ і пов’язану допомогу ЄС вже з квітня
- Влада намагається об’єднати податкові зміни в один закон (Beautiful Tax Bill), але політичної підтримки поки немає
- Затримка із рішеннями підвищує ризики проблем з фінансуванням бюджету та армії навесні
Українська влада загальмувала з виконанням умов МВФ. За кілька тижнів пошуку рішень, як виконати передумови (prior actions) для нової кредитної програми, політики практично не зрушили з місця.
Цього тижня Верховна Рада має розглянути частину т.зв. “МВФівських” законопроектів. Попри те, що час минає, серед депутатів досі немає консенсусу щодо ухвалення рішень про оподаткування всіх міжнародних посилок, цифрових платформ (т.зв. “податок про OLX”), а також збереження військового збору в 5% після закінчення війни.
Ще більше нерозуміння щодо введення ПДВ для ФОПів з річним доходом 1 млн гривень. Мова навіть не про строки прийняття відповідного закону, а про його внесення Кабміном в Раду. Саме цього буде достатньо для виконання визначеної передумови.
Закон про ПДВ торкнеться близько 660 тисяч малих підприємців, які, м’яко кажучи, не дуже зрадіють новому податку у 20%.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, за словами джерел видання, категорично не хоче вносити цей законопроект, оскільки не бажає брати на себе відповідальність за непопулярну ініціативу. Публічно голова уряду не коментувала це питання. Декілька спроб РБК-Україна отримати позицію прем’єрки через її прес-лужбу не призвели до результату.
Ймовірно, Свириденко не хоче, щоб її прізвище якимось чином звучало в контексті обговорення нової програми з МВФ, коли ризики зриву нового кредиту досить великі.
Проти ПДВ для ФОПів виступає і президент Володимир Зеленський, це виданню підтвердили джерела, інформовані щодо позиції глави держави. Мовляв, президент прихильник думки, що новий податок може ледь не знищити малий бізнес.
Навіть найменший тиск на “спрощенку” і у більш спокійні часи мав негативну реакцію у суспільстві. Тому тут позиція перших осіб держави не надто дивує.
Але без виконання цих чотирьох передумов на даному етапі затвердження програми МВФ неможливе. Щоб отримати кредит, треба або виконати все що пообіцяли, або домовитись про зміну чи скасування умов.
Перемовини про це зараз ведуться представниками України та МВФ, зазначив в коментарі виданню один з їх учасників.
Що вимагає МВФ і що можна змінити
Загалом всі prior actions, необхідні для затвердження програми, можна розбити на дві частини:
- Перша – три ініціативи: податок на посилки, податок для тих, хто отримує дохід з цифрових платформ, а також військовий збір, який зараз діє до закінчення війни, але його мають продовжити далі.
- Друга частина умов – законопроект про ПДВ для ФОПів – його треба лише внести до Ради.
Щоб не затягувати процес і прийняти перші три законопроекти з мінімальними організаційними зусиллями, в Раді вирішили об’єднати їх в один – так званий Beautiful Tax Bill (дослівно – прекрасний податковий законопроект), по аналогії з американським Big Beautiful Bill, який в минулому році пом’якшив податкову політику США.
Ініціатива об’єднання усіх цих норм в Beautiful Tax Bill належить голові фракції “Слуга Народу” Давиду Арахамії. І саме він, зазначили виданню декілька джерел, має займатися збором голосів для підтримки всіх законодавчих змін по кейсу МВФ.
За основу нового закону планують взяти т.зв. законопроект про “податок на OLX” (вірогідно 14025 ред.) і проголосувати його в першому читанні 10 лютого. Цей документ загалом підтримується бізнесом.
Одна з ключових норм, яка в ньому передбачена, стосується оподаткування доходів фізосіб, які щось продають або надають послуги за допомогою цифрових платформ, зокрема, мова йде про водіїв сервісів таксі.
“Ця ініціатива гармонізує українське законодавство з положеннями директиви Ради ЄС DAC7, відповідно до якої оператори цифрових платформ мають звітувати про доходи своїх користувачів до податкових органів”, – зазначили в компанії Uklon в коментарі РБК-Україна.
Підтримку цьому проекту закону висловили і в компанії Bolt. “Така модель суттєво спрощує податкове адміністрування, робить його прозорішим для держави та зручнішим для учасників ринку”, – йдеться в коментарі компанії, який надано РБК-Україна.
До другого читання в цей документ планують внести норму про оподаткування посилок і зняти обмеження по часу щодо дії 5% військового збору.
Джерела РБК-Україна в профільному комітеті вважають, що це оптимальний варіант, щоб виконати умови МВФ якомога швидше.
МВФ вимагає від України виконати низку податкових умов (Інфографіка: РБК-Україна)
Більшість депутатів поки не згодні голосувати “за”. Декілька джерел видання в Раді ще в кінці січня казали, що підтримки урядової ініціативи нема, тому що парламентарі незадоволені увагою до їх діяльності з боку НАБУ і САП.
Читайте також: Скільки нардепів отримали підозри за 10 років роботи САП: відповідь очільника.
Днями цю інформацію публічно підтвердила членкиня СН Ольга Василевська-Смаглюк. “Уряду деякі депутати вже пригрозили, що не будуть підтримувати законопроекти, підв’язані під наші зобов’язання перед донорами, поки… поки НАБУ не заспокоїться і не припинити полювання на депутатів. Ось так: назло кондуктору піду пішки”, – написала вона в Facebook.
Депутати висувають умови для голосування за урядові податкові ініціативи (Інфографіка: РБК-Україна)
Щоб схилити депутатів до підтримки законопроектів, вигадали такий собі пряник. А саме – пообіцяли скасувати дію закону щодо PEP (публічно значущих осіб) в частині довічного моніторингу їхнього фінансового стану. Ця норма була прийнята в 2023 році як необхідна для вступу України в ЄС.
Депутати тоді трохи перестаралися, оскільки в ЄС не вимагали саме довічної дії фінмоніторингу PEP. Це було, скоріше, творчою інтерпретацією з боку активних антикорупційних діячів, які лобіювали такі зміни. Тому, на думку джерел видання, якщо депутати погодяться прийняти такий пряник, то зміна умов фінмоніторингу PEP нібито не має сприйматися як крок назад і не викличе питань з боку ЄС.
Хоча може виникнути питання іншого роду. Складеться ситуація, що підтримувати важливі для країни закони депутати погодяться тільки за умов прийняття змін, які стосуються їх особисто. “Це виходить не дуже гарна картина”, – зазначив в коментарі РБК-Україна один з високопоставлених українських чиновників. Іншими словами, це виглядатиме як шантаж для підтримки урядових ініціатив.
Впливовий представник фракції СН вважає, що правки закону про РЕР не допоможуть розв’язати проблему з голосами. “Я думаю, що ця ідея переоцінена”, – зазначив він в коментарі виданню.
Ще один фактор, який негативно впливає на настрої депутатів підтримувати владні законопроекти – це можливість виборів. Вони можуть відбутися у разі якихось мирних домовленостей, про що активно говорять у політичних кулуарах на фоні переговорів в Абу-Дабі. І хоча конкретики поки небагато і це питання чітко не визначено, у будь-якому разі, ніхто з народних обранців не хоче мати шлейф підтримки непопулярних ініціатив.
“Про країну і зараз в Раді вже не всі думають, а коли проясниться ситуація по виборам, взагалі політикани про країну думати не буде. Ті, хто збирається виходити з фракції (СН – ред.), їм взагалі краще буде мочити владу. А як це можна робити краще, ніж провалом програми з МВФ? Мені ця ситуація дуже нагадує 1918 рік в українській історії”, – зазначив в коментарі РБК-Україна голова профільного податкового комітету Данило Гетманцев.
Гетманцев вважає, що депутати будуть ставити палиці в колеса та зривати ініціативи МВФ (Інфографіка: РБК-Україна)
Цей тиждень – пленарний. Але жодної ясності про перспективи прийняття майбутнього Beautiful Tax Bill нема.
Минулого тижня ніяких конкретних домовленостей з депутатами з приводу голосування досягнуто не було. Давид Арахамія, який мав займатися збором голосів, майже весь час провів на міжнародних перемовинах.
Законопроект по ПДВ для ФОП можуть змінити або відмінити
З законопроектом про ПДВ для ФОПів ситуація не менше складна, ніж з іншими prior actions. По ньому є два варіанти:
- Зміна умов для введення ПДВ
- Виключення внесення документа в Раду з переліку prior actions
На сьогодні в законопроекті про ПДВ для ФОП, який попередньо Мінфін планує внести на затвердження Кабміну 10 лютого, збираються збільшити стелю для оподаткування з 1 млн до 4 млн гривень.
За інформацією джерел видання, за основу хочуть взяти 85 тисяч євро – це мінімальна межа для сплати ПДВ в країнах Європі (по актуальному курсу це 4,25 млн гривень).
Окрім цього, джерела РБК-Україна повідомили про робочу пропозицію відмінити блокування податкових накладних для ФОПів. Але співрозмовник видання в Раді зазначив, що збільшення стелі навряд чи суттєво вирішить проблему.
“Варіант зміни стелі політично нічого не вирішує. Хай вони навіть поставлять 20 млн, все одно – законопроект будуть критикувати ті, хто критикує зараз за те, що вбивають маленький бізнес. Зміна стелі лише зменшить фінансовий ефект від оподаткування (через зменшення кількості платників – ред.)”, – зазначив співрозмовник.
Ще один варіант, який може бути абсолютно оптимальним для влади – винесення умови стосовно законопроекту про ПДВ з переліку prior actions. Міняти умови після їх погодження, особливо пріоритетні, не є усталеною практикою МВФ. Але в окремих випадках це можливо.
Цей “окремий випадок” може трапитись лише у разі виконання Україною перших трьох prior actions, тобто прийняття Beautiful Tax Bill. Тоді в Українї зможуть сказати МВФ, що виконали все що змогли, попри величезний спротив депутатів, а решту ж – просто неможливо.
МВФ у такому разі може піти на поступки. Подібне вже було в 2017 році. Тоді після націоналізації ПриватБанку МВФ трохи пом’якшив вимоги щодо виконання структурних маяків з огляду на те, що Україна прийняла вкрай важливе і складне рішення по банку.
Цього разу такий варіант теж теоретично можливий. Але результат залежатиме виключно від мистецтва перемовин з українського боку.
Минулого тижня джерела РБК-Україна з української переговорної групи сказали, що дискусія з МВФ з приводу законопроекту стосовно ФОПів продовжується. “Поки переговори тривають”, – сказав співрозмовник.
Через невиконання передумов погодження нової програми радою директорів МВФ вже навряд чи відбудеться наприкінці лютого, як очікувалось раніше. В наявних обставинах за оптимістичним прогнозом рішення може очікувати не раніше березні. В такому разі у квітні Україна зможе отримати не тільки перший транш кредитної програми МВФ, а і кредитну підтримку від ЄС, яка напряму підвязана до МВФ.
Квітень – це граничний термін для початку отримання грошей партнерів. В іншому разі можуть бути проблеми з фінансуванням соціальних витрат та армії. Про це в уряді казали ще в листопаді минулого року.
В першому кварталі поточного року фінансування бюджету та військових потреб відбувається за рахунок минулорічних залишків та перерозподілу фінансування наступних періодів поточного року.
Проблеми з бюджетом вже починаються, зазначив днями заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк. Вони виникають від падіння сплати податків через дефіцит електроенергії та недоотримання грошей від ЄС по програмі Ukraine Facility через невиконання умов фінансування.
Якщо виконання prior actions провалять, нове кредитування від МВФ і ЄС може не початися з квітня. Тоді доведеться шукати якісь екстренні варіанти отримання грошей і визначати винних. Декілька джерел повідомили, що винним можуть призначити міністра фінансів Сергія Марченка за “неякісний результат перемовин з МВФ”.
Що стосується 10 лютого, то напередодні джерела видання а Раді повідомили, що поки немає розуміння ані з тим, що буде виноситись на розгляд, ані з наявністю голосів на підтримку законодавчих змін, які необхідні для фінансування України з другого кварталу.
Питання – Відповідь (FAQ)
- Які умови перед МВФ має виконати Україна?
Для затвердження програми з МВФ Україна має виконати 4 передумови (prior actions): продовжити дію 5% військового збору на післявоєнний період, ввести мито на всі іноземні посилки незалежно від вартості, податок на доходи від цифрових платформ і ПДВ для ФОП з доходом від 1 млн грн на рік.
- Чому гальмується програма з МВФ?
Депутати поки не хочуть підтримувати перші три зміни, а уряд проти ПДВ для ФОПів.
- Чому депутати не підтримують закони, які необхідні для кредиту МВФ?
Депутати проти з політичних міркувань. Частина думає про майбутні вибори і не хоче брати відповідальність за прийняття непопулярних змін, частина обурена тим, що НАБУ і САП “відкрило на них полювання”.
- Чому уряд не вносить законопроект про ПДВ для ФОП?
Керівництво уряду не хоче брати на себе відповідальність за непопулярну ініціативу. Проти також виступає і президент України.
- Що вигадали в Раді, щоб прийняти необхідні для МВФ закони?
Зміни про оподаткування посилок, інтернет платформ і військовий збір вирішили об’єднати в один, так званий Beautiful Tax Bill. Але документ поки не внесено в Раду.
- Чому неприйняття податкових змін критично для України?
Без прийняття цих чотирьох податкових змін МВФ не може затвердити нову програму з Україною на 8,1 млрд доларів. Без нової програми з МВФ ЄС не може виділити кредит на 90 млрд євро.
- Чому критично виконати prior actions МВФ у лютому?
У такому разі рада директорів Фонду встигне затвердити нову кредитну програму в березні. Потім і ЄС зможе надати кредит Україні. В такому разі в квітні Україна отримає необхідне фінансування.
- А якщо програми МВФ не буде?
Якщо буде затримано кредит МВФ, то з квітня Україна може зіткнутися з нестачею коштів для бюджету і фінансування військових потреб.