Павленко: Москва й Пекін не змогли погодити ключові умови співпраці

Удари по нафтовій інфраструктурі Росії мають не лише очевидний безпосередній, але і довготерміновий стратегічний вплив

Те, що “Росія теж обстрілює Україну“, тут не контраргумент — а, навпаки, аргумент за продовження руйнування інфраструктури ворога.

Бо російський агресор руйнував би нашу промисловість і житлові квартали у будь-якому разі: Путін особисто обіцяв нам “справжню декомунізацію“. Він вважає, що вся промисловість буцімто “радянська”, тож заохочує своїх убивць нищити її.

Коли ж отримує відповідь — дістає і довготермінові проблеми.

Адже у світі real politik не люблять лузерів. І чим більше шкоди зазнає Росія — тим менше хочуть їй допомагати сусіди, які дбають виключно про власні інтереси. 

Так, нову опинилися під сумнівом плани Кремля щодо масштабного розширення експорту газу до Китаю через газопровід “Сила Сибіру-2”.

Навіть після багаторічних переговорів Москва й Пекін не змогли погодити ключові умови угоди — ціни, інвестиційні зобов’язання та графік постачання.

Навіть якщо контракт буде підписано у 2026 році, реальні постачання почнуться не раніше 2031-го, а повна потужність трубопроводу може бути досягнута лише до 2035 року.

Тож про швидку компенсацію втраченої частки європейського ринку мова не йде. Кожен втрачений місяць знижує здатність “Газпрому” до відновлення. 

Подальшому руйнуванню сприятиме як розширення українських ударів, так і поглиблення західних санкцій.

І одне, і інше потребує професійної роботи з боку України.

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.