Паливні ресурси, відновлення інфраструктури та забезпечення газом у зимовий період – Шмигаль окреслив проблеми, що стоять перед енергетичним сектором.

Міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив, що українська енергосистема витримала масовані атаки з боку Росії, проте тепер країна повинна подолати шість основних викликів у сфері енергетики

Цю інформацію він озвучив під час свого виступу у Верховній Раді, передає кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.

За словами міністра, з початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила майже 6 тис. ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Лише протягом минулого року та цієї зими ворог випустив понад 700 ракет і більше ніж 20 тис. дронів, які були націлені переважно на енергетичні об’єкти.

“З початку опалювального сезону було пошкоджено понад 9 гігават генерації та десятки об’єктів розподілу, – зазначив Шмигаль. – Але ми витримали, вистояли, енергосистема залишилась цілісною. Дякую за це українському війську, дякую за це українським енергетикам”.

Ситуація на енергоринку

Глава Міненерго підкреслив, що першим викликом для галузі є ситуація на світовому паливному ринку, яка ускладнюється через конфлікт на Близькому Сході.

За його словами, Україна імпортує понад 85% пального, тому коливання на світових ринках безпосередньо впливають на внутрішню ситуацію. Водночас уряд працює над тим, щоб уникнути дефіциту пального.

“Наше першочергове завдання – Міністерство енергетики забезпечить наявність ресурсу, не допустити повторення ситуації весни 2022 року. Пріоритети розставлені чітко. Перший пріоритет – це сили оборони. Запасів дизелю і авіагасу достатньо. Закупівлі тривають. Переговори з партнерами про додаткове постачання розпочато”, – додав він.

Стан української енергосистеми

Другим викликом Шмигаль визначив стабільність енергосистеми. Наразі дефіцит електроенергії у години пікового споживання становить близько 1 гігавата.

“Ситуацію вдалося стабілізувати. В частині регіонів відключення взагалі відсутні”, – зауважив він.

Міністр додав, що українські атомні, теплові та гідроелектростанції продовжують функціонувати, а імпорт електроенергії з Європи допомагає покривати частину потреб. Наразі обсяги імпорту становлять близько 12% від загального добового споживання.

“Потрібно розуміти, що попри певне покращення ситуації, опалювальний сезон все ще триває і так само тривають постійні спроби ворога знищити нашу енергосистему. Ми готові до цих викликів зараз і будемо готові ще краще наступної зими”, – наголосив Шмигаль.

Відбудова енергетичних об’єктів

Третім викликом є відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів. За словами Шмигаля, Україні вже вдалося повернути до роботи приблизно 3,5 гігавата генераційних потужностей теплових, гідро- та теплоелектроцентралей.

У планах — відновлення ще близько 4 гігават генерації, зокрема понад 2 гігавати можуть повернутися в систему до кінця травня.

“Наші інженерні делегації працюють в ЄС, в Латвії, в Німеччині, в Австрії, отримуємо обладнання виведених з експлуатації станцій. Це дає нам швидкість, залучаємо максимальну кількість партнерів для такого формату”, – зазначив міністр.

Крім того, Україна активно розвиває розподілену генерацію. Від початку повномасштабної війни в експлуатацію вже введено близько 1,5 гігавата таких потужностей.

“В 2026 році наша амбітна мета – запустити ще 1,5 гігавата розподіленої генерації”, – підкреслив він.

Захист енергетики від російських атак 

Четвертим викликом залишається захист енергетичної інфраструктури від нових атак. Йдеться як про посилення систем протиповітряної оборони, так і про будівництво захисних споруд для ключових енергетичних об’єктів.

“Маємо успішний експериментальний проєкт залучення підприємств критичної інфраструктури до системи протиповітряної оборони. Продовжуємо будувати системи пасивного захисту, укриття для енергооб’єктів. Без такого захисту ми мали б набагато гіршу ситуацію в енергетиці. Але треба розуміти, коли по об’єкту прилітають п’ять Іскандерів з бойовою частиною в півтонни кожен, то жоден захист не може дати 100-відсоткової ефективності”, – пояснив Шмигаль.

Наразі тривають роботи другого рівня захисту на 84 підстанціях та 134 критичних елементах енергосистеми. Проєкти реалізують Укренерго та Агентство відновлення. За словами Шмигаля, стан виконання робіт становить близько 80% і 95% відповідно.

Загальна потреба у фінансуванні цих робіт становить близько 35 млрд грн.

Підготовка до нової зими

П’ятим викликом є накопичення енергетичних ресурсів до наступного опалювального сезону. Очікується, що наприкінці цієї зими в українських підземних сховищах залишиться близько 9,5 млрд кубометрів газу.

“Ставимо за мету вийти на показник, щонайменше, 13 млрд кубометрів на початок наступного опалювального сезону. Розраховуємо, що переважно будемо закачувати газ власного видобутку, але також плануємо здійснювати додаткові закупівлі газу на європейському ринку у періоди сприятливої цінової кон’юнктури”, – зазначив Шмигаль.

Міжнародна підтримка

Шостим викликом міністр назвав фінансування відновлення та модернізації енергетичної інфраструктури.

За словами Шмигаля, Україна планує залучити цього року близько 5 млрд євро міжнародної допомоги для відбудови, захисту та модернізації енергетичного сектору.

Крім того, уряд розвиває співпрацю з партнерами у форматі так званого енергетичного Рамштайну, який координує міжнародну підтримку української енергетики.

Наступна зустріч у цьому форматі має відбутися найближчим часом у Брюсселі.

“Росія розраховувала, що тиск на енергетику зламає нашу державу зсередини. Ця логіка не спрацювала і не спрацює. Ми обов’язково вистоїмо, здолаємо всі виклики”, – підсумував Шмигаль.

• План енергостійкості підготували й у столиці. Відповідне рішення було ухвалене на позачерговому засіданні Київської міської ради 10 березня. Його підтримали 92 депутати.