У переддень третіх роковин російського повномасштабного вторгнення, у неділю, 23 лютого 2025 року, в Києві відбувся урядовий інформаційний форум "Україна. Рік 2025", де перші особи держави звітували про досягнення українського опору окупантам. На завершення заходу відбулася пресконференція Володимира Зеленського
Основна увага на ній була приділена складнощам перемовин з американською стороною, де під час обговорення шляхів встановлення миру і подальших безпекових гарантій для України на перший план вийшло економічне питання. Зацікавленість США в українських надрах, розміри озвучених Білим домом фінансових побажань та претензій, способи порозуміння з нинішнім доволі прагматичним керівництвом Сполучених Штатів – усе це було головним предметом обговорення на сьогоднішній зустрічі Зеленського з журналістами.
“Грант – то не є борг”
Як наголосив український президент, отримувана Україною за президентства Джо Байдена фінансова допомога Силам оборони України не являла собою позики і, відповідно, не тягне за собою жодних боргових зобов’язань.
“Ми не маємо визнавати гранти як борги, подобається це чи не подобається. Я домовлявся з Байденом і домовлявся з конгресом США, я вдячний конгресу, це була присутність двох партій і підтримка, підтримка грантів. Грант – то не є борг, і ми не повинні віддавати борг. Може це не подобається, і це несправедливо, може, я не знаю, але це і є угода, яка була раніше, це грант. Тобто питання не в цифрі, питання в тому, що ми не визнаємо, що це борг”, – пояснив Зеленський природу фінансових взаємостосунків офіційного Києва з попередньою американською владою.
Хто скільки витратив
Окрім того, глава держави розставив крапки над “і” щодо кошторису витрат на захист України від агресії Росії, починаючи з 24 лютого 2022 року, й назвав суми, які витрачено, власне, Україною, Європою та Америкою.
За словами президента, за три роки повномасштабної війни США надали Україні 100 мільярдів доларів, країни ЄС разом з партнерами – також 100 мільярдів доларів, а Україна вклала 120 мільярдів доларів.
Зеленський зазначив, що наразі в Україну надходить підтримка ще попередньої адміністрації США за очільництва Джо Байдена.
“Такий має вигляд економіка цієї трагедії… А від Дональда Трампа я хочу розуміння одне одного і хочу, щоб він почув, які гарантії безпеки потрібні Україні”, – заявив президент.
При цьому команда Трампа, за його словами, вже відмовилися від озвучених перед цим претензій на 500 мільярдів доларів, які нібито завинила Україна за військову допомогу.
Угода про надра: готовність України, ТОТ, гарантії безпеки від США
Українська сторона, продовжив Зеленський, не відкидає співпрацю зі США, зокрема, щодо інвестиційної перспективи спільної розробки покладів особливо цінних корисних копалин. Одначе, це вже буде ділова угода, яку слід попередньо підготувати і яка має задовільняти кожну зі сторін.
“Якщо умова сьогодні така, що Сполучені Штати Америки, наші стратегічні партнери кажуть: “Ми вам будемо давати допомогу, але ви повинні її повернути із прибутком для Сполучених Штатів Америки” – це угода, не грант, це нова угода. І я так і сказав: “Я готовий до такого діалогу, і я впевнений, що він буде позитивний, подобається це мені чи ні, тому що нам потрібна ваша допомога. І якщо ваші умови, що: “Ми не дамо вам допомогу, якщо ви не підпишете угоду”, то тоді зрозуміло. Питання: скільки ви даєте допомоги – 10 мільярдів, 20, 30, зброєю, пряме бюджетне фінансування. Давайте говорити, я буду вам дуже вдячний і скажіть ціну”, – поділився своїм баченням президент.
Як зазначив Зеленський, саме зараз, у ці дні та години, керівник Офісу президента Андрій Єрмак та міністерка економіки Юлія Свириденко спільно зі своїми американськими колегами детально розробляють положення такої угоди, угоди про інвестиційний доступ США до українських надр.
Причому, як заявила Свириденко на Форумі, може йтися й про корисні копалини, що нині розташовані на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
“Ми володіємо інформацією, що, на жаль, на території, яка тимчасово окупована, цих корисних критичних матеріалів є на суму близько 350 мільярдів доларів. Ми розуміємо, що це ресурси, якими на сьогодні володіє агресор”, – заявила міністерка.
Вона додала, що окупанти можуть використовувати українські корисні копалини для авіаційної, оборонної, медичної галузей проти України.
За словами Свириденко, Україна має значні поклади літію, титану та урану. Вона відзначила, що нараз завдання України – залучити іноземні інвестиції у розвиток родовищ та видобуток копалин, а не лише їх експорт за кордон.
Одначе, оскільки досі триває війна, звернув увагу Зеленський, в обмін на доступ до надр від США хотілося б мати не лише фінансові, а й військово-політичні безпеки гарантії, а з цим поки що не все так просто.
“В угоді потрібно, щоб було те, чого поки що немає – гарантії безпеки, які ми будемо отримувати від Сполучених Штатів”, – пояснив глава держави.
Володимир Зеленський зазначив, що вірить у те, що американський лідер “хоче і допоможе закінчити війну”, але “мир через силу” – це передусім спрямувати силу в бік Росії.
Наразі ж, як сказав Зеленський, Білий дім займається радше посередництвом, а не тиском на РФ.
Сподівання на ЄС та Британію
Допоки Україні складно дійти консенсус зі США, Київ зосередиться на розширенні співпраці з країнами Євросоюзу і Великою Британією. Так, завтра, 24 лютого 2025 року, очікується прибуття до української столиці чималої за рівнем представництва європейської делегації. Буде прийнято вкрай важливі рішення та підписано відповідні документи. Втім якихось істотних подробиць український президент розкривати не став, вважаючи такий крок передчасним.
Гарантії для України: які вони
Як висловився Зеленський, в разі імовірного припинення бойових дій він для себе бачить наступні можливості недопущення повторної російської збройної агресії:
- членство України в ЄС – забезпечить економічну безпеку;
- постійна чисельність Сил оборони України – не менше ніж 800 тисяч солдат і офіцерів;
- вступ до НАТО – як “найдешевший варіант” захисту України для міжнародного співтовариства,
- розміщення іноземного військового контингенту.
“Об’єднана армія Європи”
Європейцям на даному етапі потрібно вкладати більше ресурсів в обороноздатність своїх країн, тому що розраховувати треба на себе, впевнений Зеленський.
“Я вважаю, що є в Європі слабкі місця, в європейській безпеці, це не стосується однієї країни – загалом. Всі ці слабкі місця були в Україні, через війну ми багато речей зробили, підняли кількість виробництва, посилили армію, у нас 800 тисячна армія. Так, через трагедію. Через трагедію війни ми це зробили. Європейці знають всі деталі, всі гроші тощо. Європейцям треба підіймати і вкладати ресурси в обороноздатність своїх країн, тому що розраховувати треба на себе. І я пропоную таку об’єднавчу платформу, Україну, як перший крок до об’єднаної армії Європи, Збройних сил Європи”, – зазначив він.
Українські Збройні сили мають багато знань і досвіду ведення бойових дій, тому можуть навчити військових із країн Європи, відзначив Зеленський.
“Я сказав, що це не експеримент, але важливий безпековий пілот, і цей контингент може бути в Україні, ми всі будемо працювати разом, будуть напрацювання, ми познайомимо одне одного з технологіями, з дронами, кого треба навчимо і сухопутній війні. І як працювати з сучасним ворогом, технологічним, дуже технологічним ворогом тощо. Все це знадобиться, я впевнений, для безпеки, і це спокій, дай Бог, щоб не було жодної війни, але це спокій для всіх. Я вважаю, що сьогодні є реальний приклад – ми. Сьогодні є реальне бажання дати Україні гарантії безпеки і закінчити гарячу фазу війни, і на цьому прикладі можна побудувати ці збройні сили. Навіть якщо немає поки що нової юридичної моделі, але на основі контингенту можна це побудувати. На мою думку, всім доведеться збільшувати обороноздатність своїх країн, або це можуть бути союзницькі сили”, – вважає президент України.
“Як вони будуть голосувати?”
Умови воєнного стану – і юридичні, і фактичні – Зеленський оцінює як такі, що роблять неможливими повноцінне проведення виборів.
“Як будуть люди голосувати на війні? Як будуть голосувати люди на фронті? Якщо вони не можуть повернутись додому, щоб проголосувати. Я не розумію, як це можливо. Окрім того, що все це поза українським законодавством, поза конституційними історіями і так далі. Але що важливо – безпека. Як будуть голосувати військові? Ніяк. Як можна нормально голосувати? Сьогодні прилетіло 267 дронів…Як це буде? Як буде голосування в Сумській області? Як буде голосування в Харківській області? Що буде з Куп’янськом, коли там людей вивозять? Як це буде відбуватись? Що будуть робити люди за кордоном? Як підготувати інфраструктуру?”, – зауважив Зеленський.
Також він акцентував на необхідності присутності спостерігачів під час волевиявлення.
“Вони приїдуть на фронт? Яка кількість їх приїде в Сумську область, в Харківську, Краматорськ? В Покровськ хочуть спостерігачі?”, – сказав Зеленський.
Глава держави наголосив, що не можна “визнати вибори, на яких не буде голосувати половина населення”.
“А що робити з тимчасово окупованими територіями? Що там будуть люди робити? Як вони будуть голосувати? Ми поки що не можемо забрати назад наші території. Але як вони приїдуть сюди в час бойових дій, як вони виїдуть, хто їх випустить? Росіяни будуть повністю контролювати вибори на тимчасово окупованих територіях”, – додав Зеленський.