Ормузька протока блокована – чому Європа відмовляється відправляти кораблі – новини світу

Найбільші морські держави Європи визнають: відкрити Ормузьку протоку під час активних бойових дій — завдання практично нездійсненне. Тим часом ціни на газ і нафту стрімко зростають, а між Вашингтоном і Брюсселем поглиблюється небачена дипломатична прірва.

Найбільші морські держави Європи не бачать реального способу відкрити Ормузьку протоку для комерційного судноплавства, доки бойові дії між США та Іраном тривають. Країни континенту продовжують відхиляти заклики Дональда Трампа направити у протоку військові кораблі. Насамперед через острах атак з боку Ірану, повідомляє Bloomberg.

Що говорять у Лондоні

Міністр оборони Великої Британії Ал Карнс підтвердив, що обговорення можливої військової підтримки у регіоні перебувають на «дуже ранній стадії». За його словами, союзники наразі намагаються «концептуалізувати весь масштаб проблеми й окреслити чіткий шлях до наступного кроку».

Карнс застеріг: навіть ескорт суден під час активного конфлікту не забезпечить надійного захисту. За його оцінкою, для цього потрібна «надзвичайно складна» багатонаціональна комбінація авіаційних, морських і ударних можливостей. Його слова пролунали за тиждень після того, як міністр оборони Джон Гілі попередив: Іран, імовірно, вже мінує протоку.

Британія готується, але не поспішає. Лондон таємно переводить частину активів у режим підвищеної готовності на той момент, коли ситуація буде визнана достатньо безпечною для розгортання. Водночас до Центрального командування США у Флориді відряджені додаткові британські військові планувальники для підготовки стратегії на період після завершення бойових дій. Паралельно Велика Британія веде переговори з Lloyds of London — найбільшим страховим ринком світу — щодо страхових продуктів і тарифів для суден у протоці на постконфліктний період.

Позиція Парижа

Президент Франції Емманюель Макрон неодноразово заявляв: Франція не братиме участі в операціях з відкриття Ормузької протоки, допоки ситуація не стабілізується. Водночас він готовий приєднатися до системи ескорту суден разом з іншими країнами, включно з тими, що не є членами ЄС, але лише за умови попередніх переговорів з Іраном.

Ринки в гору

Бойові дії вже б’ють по світовій економіці. Нічні удари по найбільшому в світі заводу з виробництва зрідженого природного газу (LNG) у Катарі спровокували різке зростання цін:

• Ф’ючерси на європейський газ у четвер злетіли більш ніж на 35%;
• Ціна нафти марки Brent досягла $117 за барель;
• Облігації по всьому світу впали через очікування підвищення відсоткових ставок у відповідь на інфляційний тиск.

«Вони самі не знають, що роблять»

Між США і Європою зростає дипломатична напруженість. Трамп назвав рішення союзників не втручатися «безглуздою помилкою» і заявив журналістам у четвер: «Іран майже знищений. Єдина проблема — протока. Це дуже важко. Двоє людей можуть кидати маленькі бомби у воду та паралізувати всіх».

Британський міністр торгівлі Кріс Брайант розповів, що один із його колег із країни Перської затоки поскаржився йому в середу: американці «самі не знають, що роблять». Брайант підтвердив це у коментарі Sky News: «Схоже, що плану не існує, або він змінюється щодня. Мені здається цілком очевидним: перше, що Іран мав зробити у відповідь — спробувати закрити Ормузьку протоку».

Хоча Трамп заявив, що не знав про плани Ізраїлю вдарити по іранському родовищу «Південний Парс», одному з найбільших у світі газових родовищ, яке Іран і Катар розробляють спільно під назвою «Північний купол» з катарського боку, до того, як Іран завдав удару у відповідь по Катару, кілька джерел сказали Bloomberg: Ізраїль майже напевно інформував США заздалегідь.

Замість того щоб сприяти деескалації, Трамп після атаки пригрозив «масштабно знищити» іранське газове родовище, якщо Іран вдарить по Катару знову.

Що далі

Більшість європейських країн закликають Вашингтон до деескалації, проте їхній вплив обмежений. Розрив між США та їхніми союзниками у підходах до іранського конфлікту продовжує збільшуватися. Натомість ціна цього розколу, у буквальному розумінні, щогодини зростає на бензоколонках і у рахунках за газ для мільйонів людей по всьому світу.є

Нагадаємо, що Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Нідерланди та Японія у четвер засудили іранські атаки на цивільні об’єкти енергетичної інфраструктури в Перській затоці та заявили про свою «готовність долучитися» до забезпечення безпеки Ормузької протоки.

Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу, ані світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.

Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.

Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що  пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну.