Оплата праці в Україні на рівні Європи – що треба робити владі та законодавцям для вирішення проблеми

Є шість пунктів, виконання яких може сприяти вирішенню проблеми соціальної нерівності в країні.

Вимога Угоди про асоціацію з ЄС, Європейської соціальній хартії та конвенцій Міжнародної організації праці є гідна оплата праці, якість людського життя та скорочення бідності. Однак для України це ще й фундамент, передумова виживання. Про це пише Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, в статті “Нове в оплаті праці. Чи справедливі законодавчі пропозиції?”. 

Тож, за оцінками експерта, на законодавчому рівні першочергово необхідно:

•  передбачити зменшення навантаження на фонд заробітної плати, впровадження прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб та оподаткування розкоші;
•  встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні фактичного його розміру на основі осучаснених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, з урахуванням потреб працівника на забезпечення житлом, медичним обслуговуванням, освітою відповідно до ратифікованої Україною Конвенції МОП №117 про основні цілі та норми соціальної політики та індексу споживчих цін;
• встановити мінімальну заробітну плату з урахуванням сімейної складової відповідно до ратифікованої Україною Конвенції МОП №131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються, та індексу споживчих цін;
• встановити посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою у розмірі, більшому за мінімальну зарплату;
• внести зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо підвищення розміру доходу, що підлягає індексації, до двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розрахованих згідно з нормами чинного законодавства з урахуванням положень Конвенції МОП №117; зниження порогу індексації до 101%; обмеження максимальної суми доходів, до якої застосовуватиметься механізм індексації грошових доходів;
• встановити суворішу відповідальність за порушення законодавства про оплату праці, зокрема за несвоєчасну виплату заробітної плати з виплатою пені за кожен день затримки, за будь-які форми дискримінації в оплаті праці за гендерною та іншими ознаками.

“І весь час пам’ятати, що для успішної реформи необхідні високий рівень відповідальності та справжнє соціальне партнерство, конструктивний і дієвий соціальний діалог між профспілками, роботодавцями, громадськістю та владою”, – додає автор. 

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.