Країни ОПЕК+ залишили видобуток нафти без змін на тлі операції США у Венесуелі, передає Reuters. Вказано, що таке рішення ухвалили після короткої зустрічі, на якій уникнули обговорення політичних криз, що впливають на декількох членів групи виробників.
Зокрема, вісім членів ОПЕК+ зустрілися після того, як ціни на нафту впали більш ніж на 18% у 2025 році на тлі зростаючих побоювань щодо надлишку пропозиції. При чому це було найрізкіше річне падіння з 2020 року.
Минулого місяця напруженість між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами загострилася через десятирічний конфлікт в Ємені. Це сталося, коли група, що підтримує ОАЕ, захопила територію уряду, який підтримує Саудівська Аравія. Криза спричинила найбільший розкол за останні десятиліття між колишніми близькими союзниками.
А 3 січня США захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро. А очільник Білого дому Дональд Трамп заявив, що Вашингтон візьме під контроль країну, поки не стане можливим перехід до нової адміністрації.
«Наразі нафтові ринки визначаються не стільки фундаментальними факторами попиту та пропозиції, скільки політичною невизначеністю. А ОПЕК+ явно надає пріоритет стабільності, а не активним діям», — зазначив керівник відділу геополітичного аналізу в Rystad Energy та колишній чиновник ОПЕК Хорхе Леон.
Вісім членів ОПЕК+ — Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Ірак, Алжир і Оман — підвищили цілі з видобутку нафти приблизно на 2,9 мільйона барелів на день у 2025 році, що дорівнює майже 3% світового попиту на нафту, аби відновити частку ринку.
Восени 2025 року вісім членів домовилися призупинити збільшення видобутку в січні, лютому та березні через відносно низький попит у північній півкулі взимку. Коротка онлайн-зустріч 4 січня підтвердила цю політику і не обговорювала питання Венесуели, повідомив один з делегатів ОПЕК+. Наступна зустріч восьми країн відбудеться 1 лютого.
У минулому ОПЕК вдалося подолати багато внутрішніх розбіжностей, таких як ірансько-іракська війна, надавши пріоритет управлінню ринком над політичними суперечками. Однак група стикається з іншими кризами: експорт російської нафти падає через санкції США у зв’язку з війною в Україні, а в Ірані відбуваються протести та звучать погрози щодо втручання з боку США.
Венесуела має найбільші у світі запаси нафти, більші навіть за запаси лідера ОПЕК Саудівської Аравії. Однак її видобуток нафти різко впав через багаторічне неправильне управління та санкції.
Аналітики вважають, що протягом багатьох років навряд чи можна очікувати значного збільшення видобутку нафти, навіть якщо американські нафтові гіганти інвестують у країну мільярди доларів, як обіцяв Трамп.
Напередодні США провели військову операцію у Венесуелі. У столиці було чути вибухи, а над містом літала американська авіація. Президент Дональд Трамп оголосив, що Мадуро разом з дружиною спіймали та вже транспортують до Нью-Йорка. Генпрокурор США Пем Бонді розповіла, що Мадуро чекає суд за американськими законами. Трамп наголосив, що Штати будуть «керувати» Венесуелою до того часу, поки не вдасться забезпечити «безпечний, належний і зважений перехід».
Після цього Трамп відкрито заявив, що наступним пунктом порядку денного його адміністрації стане Куба. Американський лідер підкреслив, що ситуації в обох країнах мають багато спільного, а «допомога» кубинцям є цілком логічним кроком після подій у Каракасі.
Водночас The Guardian пише, що як би далі не розвивались події у Венесуелі, наслідки дій лідера США Дональда Трампа не обмежаться цією країною. Мовляв, Трамп явно мав на меті через цю атаку заявити про право власності США на весь регіон.