Насправді вибір у нас простий: 50% "всього і ще чогось" під контролем американців, або 100% окуповано росіянами
У другому варіанті ми вже були й 100% – це все, а не половина.
Багато отримав пересічний українець, коли понад половину контролював український олігарх?
І від “не твоя війна“, “ТЦК — ворог” до трудоднів в колгоспі — півкроку. Проблема у тому, що більшість зрозуміє його, лише зробивши. А тоді сяде на призьбі, візьме кобзу і затягне: “Ой, Богдане, Богданоньку, нерозумний сину…“. Якщо виживе, звісно, в розстріляному Будинку Письменників…
Часи “Бабка! Курка, яйка, млєко” – вже давно минули. На БАМ знову можуть погнати лише росіяни. На Заході вже давно роботи дешевші за рабів. Бо роботи не ниють, що мала зарплата і не імітують продуктивність праці.
Тому кожен долар, який захочуть витягнути американці з надр України — це спершу мінімум 10 доларів інвестицій у високі технології, які б інакше ми не побачили ніколи.
Яка користь з “вишок Бойка”, коли вони окуповані росіянами?
Скільки заробляють алюмінієвий чи титановий заводи, якщо вони не існують?
В 1930-х в українців з рота забирали хліб і міняли його на західні заводи, щоб потім ті, які вціліли, працювали за Ладу через 10 років, стогнали: савєцкоє качєство і какая разніца!
Чи світ цинічний? Абсолютно!
Ми це зрозуміли? Ні!
Ми все ще чекаємо Аскольда, хоча довели, що прекрасно бʼємося без чужого конунга на полі бою, нехай і з їхніми Каролінгами у правиці, бо ліньки кувати власні мечі.
Як ми до цього дійшли? Відстань між гіперлупом і новим містом-курортом на Херсонщині, між шашликом і бомбардуванням нашої землі, між репараціями Росії та боргами України перед США, між Мінськом і Джиддою — однакова. І назва її — некомпетентність. А вже поруч чимчикують корупція і зрада.
Неможливо очікувати іншого результату, повторюючи ті самі помилки.
Як і очікувати благ від чужих людей.
Це — наша країна, наша доля і наше майбутнє.
Ми довели собі та світу, що ми сильні.
Настав час довести, що ми також розумні.
Джерело
Про автора. Володимир Омелян, майор ЗСУ, дипломат, міністр інфраструктури України у 2016-2019, політик
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.