Омельченко висловив думку щодо найбільш ефективних цілей для ударів по нафтовій інфраструктурі Росії.

Внаслідок блокування Ормузької протоки, через яку щоденно проходить 20 млн барелів, Росія отримала можливість щомісяця додатково заробляти до 5 млрд доларів на зростаючих цінах на вуглеводні

На мою думку, удари по нафтопереробним заводам наразі не є найбільш дієвими, оскільки вони в основному орієнтовані на внутрішній ринок, що не суттєво підвищує доходи. 

Проте, якщо вийдуть з ладу ключові підстанції нафтотранспортної компанії Транснефть на маршрутах до балтійських терміналів Приморськ, Усть-Луга та чорноморських — Шасхеріс і Туапсе, це не дозволить Росії скористатися вигідною ціновою ситуацією на світових ринках через блокування Ормузької протоки. 

Водночас атакувати систему нафтопроводу КТК (Каспійський трубопровідний консорціум, – ред.), що веде до плавучого термінала Південна Озерієвка, не має сенсу, оскільки вона переважно транспортує казахську нафту міжнародних компаній, зокрема, американських – Chevron та ExonMobil, які традиційно мають сильне лобі у Білому домі. 

Це вже було раніше, як за Байдена, так і за Трампа, коли президенти США дуже нервово реагували на скорочення постачань нафти через КТК внаслідок дій українських БПЛА та застосовували до України максимальний політичний тиск.

Джерело

Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Росія