Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що не отримав на розгляд та погодження постанову Кабінету Міністрів України №168 про зниження цін на ліки. За його словами, деякі аспекти викликають занепокоєння
Про це він написав у телеграм.
Він підкреслив, що регулювання цін на ліки – це важливий крок, який вимагає виваженого балансу.
Питання доступу до лікарських засобів у складних умовах воєнного стану залишається одним з пріоритетних у сфері захисту прав людини. У цьому контексті Постанова Кабінету Міністрів України №168 спрямована на зниження цін на лікарські засоби, є логічним кроком держави у відповідь на зростання соціального запиту щодо регулювання фармацевтичного ринку, зауважив омбудсмен.
Він додав, що такі заходи мали на меті забезпечити більш справедливу цінову політику та посилити доступність ліків для споживачів. За офіційною інформацією МОЗ, знижено ціни на понад 100 позицій українських препаратів, ще понад 200 очікують на коригування вартості найближчим часом.
Лубінець поінформував, що проєкт постанови не надходив на розгляд та погодження до нього, як до уповноваженого.
“Прикро, тому що деякі аспекти викликають занепокоєння. Наприклад, у разі відсутності компенсаторних механізмів існує ризик, що частина аптечних закладів, особливо в малих населених пунктах, може втратити економічну спроможність працювати. Це створює реальну загрозу скорочення аптечної мережі у віддалених регіонах — там, де й без того доступ до медичних послуг є обмеженим”, – зазначив уповноважений ВР з прав людини.
За його словами, фактично, документом запроваджуються граничні рівні постачальницько-збутових надбавок, розширюються контрольні повноваження державних органів у сфері цінової політики на медичні препарати. А також забороняються маркетингові виплати аптекам від виробників.
Він зауважив, що для багатьох аптек і дистрибʼюторів, особливо малих, саме ці виплати були одним із ключових джерел доходу. Тому всі економічні втрати, у тому числі подорожчання енергоносіїв, логістики тощо, бізнес має покривати самотужки. Лубінець додав, що втрати доходу за окремими позиціями компенсуються підвищенням цін на інші препарати. Тобто зниження цін стосується лише тих ліків, що включені до переліку МОЗ.
“Як Уповноважений ВРУ з прав людини, наголошую: реалізація соціально важливих реформ повинна ґрунтуватися на принципі пропорційності — між цілями державного регулювання і реальними можливостями учасників ринку. Право на доступ до ліків не обмежується ціною — воно включає також географічну та фізичну доступність аптек, асортимент життєво необхідних препаратів, безпеку і якість фармацевтичного обслуговування”, – наголосив Лубінець.
Він звернувся до Міністерства охорони здоров’я та Державної регуляторної служби з відповідними запитами щодо оцінки впровадження Постанови №168.
“Ми очікуємо зваженої державної політики, яка дозволить водночас і знижувати ціни, і підтримувати інфраструктуру, що забезпечує це право”, – резюмував омбудсмен.
- 5 лютого президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність конкретних рішень для більшої доступності цін на ліки для українців. У разі відсутності таких він пообіцяв кадрові рішення.
- Пізніше Зеленський заявив, що на засіданні РНБО знайшли рішення, як знизити на 30% ціну на топ-100 медичних засобів із 1 березня.
- Уряд на засіданні 14 лютого ухвалив інші заходи для здешевлення ліків, зокрема щодо обмеження максимальної торгівельної націнки для аптек – не більше 35% для безрецептурних препаратів і регресивну шкалу для рецептурних. Постачальники зможуть додавати не більше 8% до гуртової ціни залежно від вартості препарату.
- Українські фармвиробники підписали декларацію, в якій погодилися з 1 березня знизити на 30% відпускні ціни на 100 ліків, що мають найбільший попит серед населення.
- За підсумками переговорів з українськими виробниками, у квітні 2025 року в Україні будуть знижені ціни на ще понад 100 ліків.