Економіка України показує ознаки “відновлення” після складної зими, однак бізнес стикається з новими викликами: від нестачі кадрів до впровадження європейських екологічних податків.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в інтерв’ю РБК-Україна пояснив, чому уряд вирішив змінити умови програми кешбеку, як бронювання сприяє наповненню бюджету та які стратегічні активи готуються до великої приватизації вже цього літа.
Читайте також: Від Жеваго до Коломойського: чи зможе держава покарати олігархів та не знищити їхній бізнес
Головне:
- Економічне відновлення: після зниження ВВП на початку року через обстріли енергетичної інфраструктури у березні-квітні почалося зростання промисловості.
- Ефективність бронювання: в Україні заброньовано 1,37 млн осіб, ці підприємства забезпечують близько 60% усіх податкових надходжень.
- Велика приватизація: від продажу великих активів цього року очікують отримати близько 10 млрд гривень.
- Оптимізація держпрограм: Мінекономіки проводить аудит усіх програм підтримки, щоб закрити неефективні та зосередити кошти на найбільш дієвих.
- Трансформація кешбеку: програму “Національний кешбек” продовжать на два роки, акцент – на соціальній підтримці.
- Ринок праці та міграція: Україні потрібні нові працівники, пріоритет – залучення внутрішніх резервів та повернення біженців.
“70% коштів кешбека витрачають на комуналку”
– Уряд вирішив продовжити програму “Національний кешбек” ще на два роки. Чому було ухвалено таке рішення? Чому саме на два роки?
– Термін у два роки обумовлений терміном дії експериментальних постанов Уряду.
Продовжили, оскільки спостерігаємо позитивний ефект. 41% користувачів програми почали частіше купувати українські товари. 71% з них прямо вказують, що причиною зміни поведінки став саме кешбек – такі дані наводить Mastercard у своєму дослідженні.
Також, за інформацією торгових мереж, продажі українських товарів зросли на 7-9%, спостерігається перетікання попиту з імпортних товарів на українські.
– Це не сталося через те, що зменшився імпорт, адже він став значно дорожчим?
– Немає настільки стрімкої девальвації гривні. Водночас у наших виробників зростають витрати на електроенергію, логістику, зарплати та відновлення. Крім того, іноземні уряди часто субсидують свою продукцію. Польські сири – яскравий приклад. Для багатьох товарів кешбек є можливістю конкурувати з субсидованим імпортом.
Цього року ми підвищили до 15% кешбек на товари, де частка імпорту перевищує 35%. Це більшість непродовольчих товарів і деякі продукти, такі як тверді сири.
Одночасно зменшили до 5% кешбек на товари, де наші виробники домінують. Таким чином, ми підтримуємо ті сфери, де спостерігається найбільша конкуренція з агресивним імпортом. Ці зміни, до речі, також знизили витрати на програму на 100 млн гривень на місяць.
– На що переважно витрачають кешбек?
– 70% коштів кешбека йдуть на комунальні послуги. Інша частина – на українські товари або послуги, всі кошти залишаються в економіці. Більшість користувачів мають сімейний дохід до 40 тисяч гривень, отже, кешбек виконує важливу соціальну функцію.
– Яка вартість для держави?
– Кешбек після внесення змін обходиться приблизно в 450 млн гривень на місяць. Паливний кешбек – 20 млн на день. Але він буде продовжений лише на травень.
Читайте також: Гроші “згорять”: що треба зробити до 15 травня, аби не втратити свій “Нацкешбек”
– Якщо говорити не про великі мережі, а, наприклад, про окремі невеликі магазини в регіонах. Чи готовий такий бізнес долучитися до програми?
– У програмі беруть участь 1500 торгових мереж і магазинів – від АТБ, “Аврори” і “Епіцентру” до невеликих крамниць. Виробник може використовувати будь-яку систему оподаткування, заклади торгівлі повинні бути на загальній системі оподаткування, приймати оплату картками та видавати фіскальні чеки. Таким чином, ми спрямовуємо кошти в найбільш легальний сегмент економіки з максимальною податковою віддачею.
“Економіка відновлюється трохи швидше, ніж ми очікували”
– Є попередні дані про падіння ВВП в першому кварталі. Які причини?
– Ви ж тут жили взимку? У січні-лютому спостерігалося скорочення ВВП місяць до місяця попереднього року. ВВП впав більше ніж на 1%, оскільки були удари росіян по енергетиці, блекаути і так далі. Зараз ми спостерігаємо інтенсивне відновлення у березні та квітні.
Нині Держстат оприлюднив дані, що промисловість у березні зросла на 4,5%, переробна промисловість – на 6,2%. Тобто падіння в перші два місяці року було через нестачу електроенергії та удари росіян по енергетиці.
Вже з березня спостерігається сильний відскок, і економіка відновлюється трохи швидше, ніж ми очікували.
Крім того, ви можете ознайомитися з останніми даними Національного банку за минулий місяць. Індекс ділових очікувань – 51,7 %. Це більше, ніж у квітні минулого року.
– Який вплив війни в Ірані та подорожчання пального на економічні показники в Україні? І який може бути, якщо війна затягнеться?
– По-перше, це вплине на інфляцію. Ви бачите, що політика Національного банку не пом’якшується, оскільки у нас є немонетарні чинники, які впливають на інфляцію.
По-друге, це може вплинути на сповільнення ВВП. Але враховуючи, що у нас зараз є відновлення після зимового падіння, то нам здається, що ці ефекти один одного компенсують.
Можна чітко спостерігати по агросектору. Там є два впливи. Один – через пальне, інший – через дорожчі ціни на добрива. Добрива вже переважно закуплені, тому підвищення ціни на них на 35% поки не дуже відчутно.
Тепер щодо пального. В середньому на гектарі використовується близько 60 літрів дизелю на рік – 20% на весняну посівну, на збирання врожаю – 15%. Решта – на осінь. Якщо на паливо буде додатково десь 800 гривень на гектар, то в собівартості це приблизно 100 гривень на одну тонну кукурудзи.
Враховуючи, що кукурудза коштує до 11 тисяч гривень за тонну, то це не таке значне підвищення собівартості. Подібні цінові шоки вже були у 2022 році і раніше. Ми їх переживали.
Читайте також: Від заморозків до +31: по яких рослинах на городах і в садах “вдарила” травнева погода
– Чули вже негативні прогнози по врожаю. Ніби менше посіють і менше зберуть.
– Ми очікуємо цього року такий самий врожай, як і минулого року. Це 80 мільйонів тонн – 20 млн тонн олійних і 60 млн тонн зернових.
Ми бачимо зараз кращу вологість ґрунтів, отже в липні буде навіть кращий урожай. Тому негативні фактори компенсуються позитивними, врожай буде схожий на минулорічний.
“У нас буде 2,1-2,2 мільйони користувачів паливного кешбеку”
– Коли відбувся стрибок цін на пальне, уряд відреагував паливним кешбеком. В кінці травня його дія закінчиться. Скільки людей скористалося цією програмою?
– Паливний кешбек використовує більше двох мільйонів українців, люди ще долучаються. На піку, коли ми запустили програму, в день додавалося до 100 тисяч нових користувачів. Зараз – до 1 тисячі. В результаті у нас буде 2,1-2,2 мільйони користувачів паливного кешбеку.
До речі, цей кешбек таргетований. Ми перевірили, якими автомобілями володіють ті, хто його отримують. На 91% – це масові авто типу Ford Focus і Renault Megane, Daewoo, ВАЗ, або авто старіше 10 років.
Це програма self-selective (кожен сам обирає, користуватися чи ні – ред). І ми бачимо, що нею користуються ті, кому дійсно це потрібно. В інших країнах застосовували зниження акцизів. І це не self-selective, а для всіх. Нижчий акциз використовують всі – і ті, в кого, наприклад, великий джип. Таким чином, наша програма більш заощадлива і таргетована.
– А для бізнесу розробляється якийсь механізм?
– Ми розглядали це. Це ж не вперше, коли є інфляція через паливо. Наприклад, для аграрного сектору ціна пального потім перекладається в ціни, за якими ми експортуємо товар. Це дозволяє підприємствам зберігати маржу, поки логістичні маршрути працюють.
Головний пріоритет уряду зараз – щоб не було в жодному разі ніякого дефіциту пального. І ми працювали, і президент домовився з партнерами на Близькому Сході щодо поставок пального. Це головне.
Міністр Соболев пояснив необхідність продовження програми “Національний кешбек” (Фото: прес-служба Мінекономіки)
– Після запуску нафтопроводу “Дружба” імпорт пального збільшився з Угорщини? Вони ж можуть переробляти російську нафту лише для себе і для експорту нам. Ваш колега Денис Шмигаль сказав, що ціна пального може навіть зменшитися через імпорт після запуску “Дружби”.
– Мережі регулярно працюють, проблем з закупівлею в них немає, і ціни в них ринкові. Насамперед, вони купують паливо у поляків.
– Володимир Зеленський доручив уряду розробити додаткові програми для стримування зростання цін на товари першої необхідності для населення.
Він сказав, що найближчими тижнями обговорить з прем’єр-міністром Юлією Свириденко і з вами питання податкової стратегії, детінізації економіки та реальної підтримки українців та українського бізнесу. Що це за програми та коли вони можуть запрацювати?
– Ці програми поки що на стадії опрацювання з іншими міністерствами.
– У нас була “Зимова підтримка”, потім ситуативно відреагували з кешбеком на пальне. Можливо, на осінь і на зиму можуть плануватися якісь подібні формати?
– Ми проаналізували всі програми, які впроваджували. Вони розбиті на три сегменти. Перший – це термінові програми, які закривали якісь складнощі, що виникали взимку, такі як зарядні станції чи Пакунок тепла.
Інші – соціальні програми для підтримки менш захищених верств населення. Третій сегмент – це економічний, наприклад, енергетичні кредити “5-7-9”, щоб бізнеси готувалися до зими, будували додаткову генерацію. І це довгострокові програми, які працюють більше ніж одну зиму.
Зараз ми подивилися всі програми, проаналізували, готуємо комплексний механізм. Дуже багато різних міністерств у цьому брали участь.
Ми розуміємо, що нам потрібно мати якийсь резерв. Наприклад, у нас був “Пакунок тепла”, понад 100 тисяч пакунків ми роздали. Зараз плануємо розширити інвестиційні програми, щоб ОСББ, приватні будинки, бізнеси купили собі генератори, все інше, щоб пройти зиму.
Окремо ми подивилися на всі програми