Після важкої зими українська економіка почала відновлюватися швидше, ніж прогнозував уряд. У той же час держава переглядає систему підтримки бізнесу та населення, готує масштабну приватизацію і намагається зберегти баланс між мобілізацією, ринком праці та стабільністю бюджету.
“Національний кешбек”
За словами Соболева, уряд продовжив програму “Національний кешбек” ще на два роки у зв’язку зі зростанням попиту на українські товари.
Згідно з дослідженнями, понад 40% споживачів почали частіше купувати продукцію вітчизняного виробництва, а торговельні мережі відзначають збільшення продажів на 7-9%.
Міністр повідомив, що уряд змінив механізм програми: для товарів з високим рівнем імпорту кешбек підвищили до 15%, а для категорій, де переважають українські виробники, зменшили до 5%.
На його думку, це дозволило одночасно підтримати внутрішнього виробника і зменшити витрати держави приблизно на 100 млн гривень щомісяця.
Соболев також підкреслив, що 70% отриманих коштів українці витрачають на оплату комунальних послуг. Він назвав це підтвердженням того, що програма виконує не лише економічну, а й соціальну функцію.
Паливний кешбек
Окремо міністр прокоментував програму паливного кешбеку, яку уряд запровадив після різкого зростання цін на пальне.
За його словами, програмою скористалися понад два мільйони українців, а більшість отримувачів – власники недорогих або старих автомобілів. Соболев охарактеризував механізм як “таргетований”, оскільки допомогу отримують ті, хто дійсно її потребує.
Водночас уряд не планує масштабних компенсацій для бізнесу через подорожчання пального. Пріоритетом, за словами міністра, залишається уникнення дефіциту пального.
Українська економіка після зими
Соболев визнав, що у січні та лютому українська економіка зазнала зниження через російські удари по енергетичній інфраструктурі та перебої з електропостачанням.
Проте вже з березня почалося відновлення. За словами міністра, промисловість у березні зросла на 4,5%, а переробна промисловість – на 6,2%.
Він також зазначив, що уряд поки не спостерігає критичного впливу подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході. Соболев вважає, що негативний вплив на агросектор та економіку загалом залишається контрольованим.
Урожай і агросектор
Попри песимістичні прогнози, уряд очікує врожай на рівні минулого року – близько 80 млн тонн.
Соболев зазначив, що погодні умови та вологість ґрунтів наразі виглядають кращими, ніж торік, а зростання витрат на пальне та добрива не матиме критичного впливу на собівартість продукції.
Валютні обмеження та МВФ
Міністр визнав, що бізнес продовжує тиснути на владу через валютні обмеження та складнощі з поверненням дивідендів і кредитів. Проте, за словами Соболева, Нацбанк змушений діяти обережно через погіршення платіжного балансу, інфляційний тиск та вимоги МВФ.
Водночас уряд вже погодив окремі пом’якшення – зокрема, збільшення термінів повернення валютної виручки для частини товарів з 180 до 270 днів.
Податки та детінізація
Соболев підтримав ініціативу щодо оподаткування міжнародних посилок і зазначив, що нинішня система створює нерівні умови для українських виробників.
На його думку, основна проблема полягає в тому, що великі китайські платформи фактично уникають частини податкового навантаження.
Водночас міністр визнав, що ідея запровадження ПДВ для ФОПів викликає значний опір бізнесу через складність адміністрування. За його словами, уряд веде переговори з МВФ щодо відтермінування цих змін.
CBAM і суперечка з Євросоюзом
Однією з найбільших загроз для українського експорту Соболев назвав європейський механізм вуглецевого коригування імпорту – CBAM.
За оцінками української сторони, втрати експорту через нові правила можуть досягти 1,4 млрд доларів вже цього року.
Міністр зазначив, що Україна намагається домогтися відтермінування дії механізму через воєнний форс-мажор. За його словами, Єврокомісія вже визнала, що недооцінила масштаби проблеми для української економіки.
Паралельно уряд готує законопроект про торгівлю викидами, щоб у майбутньому український карбоновий податок можна було зараховувати в межах європейської системи.
Велика приватизація
Соболев анонсував активізацію великої приватизації вже цього літа.
За його словами, держава планує виставити на продаж Одеський припортовий завод, Ocean Plaza, Демуринський ГЗК та Миколаївський глиноземний завод.
Уряд очікує отримати близько 10 млрд гривень від великої приватизації та ще щонайменше 3 млрд – від малої.
Міністр також повідомив про інтерес іноземних стратегічних інвесторів до “Укрнафти” та інших державних активів.
Українсько-американський інвестфонд
Соболев зазначив, що українсько-американський інвестиційний фонд вже розпочав свою діяльність, незважаючи на початковий скепсис.
За його словами, фонд отримав 280 заявок, а перша інвестиція вже спрямована у виробництво компонентів зв’язку для дронів.
Наразі готуються нові проєкти у сферах логістики, енергетики та критичних матеріалів.
Енергетика та підготовка до зими
Міністр визнав, що уряд буде змушений переглянути макропрогноз через зимові обстріли та уповільнення економіки на початку року.
Водночас він підкреслив, що ключовим фактором економічного зростання залишається розвиток енергетики. За його словами, уряд спрощує процедури для будівництва нової генерації та робить акцент на швидкому відновленні потужностей після атак.
Соболев також зазначив, що Україні потрібна “будь-яка генерація”, включаючи нову атомну енергетику.
Бронювання та ринок праці
За словами Соболева, наразі в Україні заброньовано 1,37 млн працівників, а критично важливі підприємства забезпечують близько 60% усіх податкових надходжень.
Він підкреслив, що уряд не планує знищувати систему бронювання, але регулярно переглядатиме списки підприємств.
Окремо міністр назвав дефіцит працівників однією з основних проблем економіки. За оцінками уряду, для стабільного зростання Україні потрібно ще близько 4,5 млн працівників протягом наступного десятиліття.
Пріоритетом влада вважає повернення українців з-за кордону та залучення до ринку праці молоді, людей старшого віку та тих, хто наразі перебуває поза офіційною зайнятістю.
“Нам потрібні українці в Україні”, – підсумував Соболев.
Читайте також: Суд у Казахстані дозволив “Нафтогазу” стягнення мільярдного боргу з “Газпрому”