Незважаючи на постійні обстріли та енергетичну кризу, фінансова система України демонструє певну стабільність завдяки міжнародній підтримці. Однак погіршення прогнозів ВВП та коливання на валютному ринку змушують українців знову задуматися про безпеку своїх заощаджень.
У розмові з РБК-Україна керівник департаменту корпоративного аналізу інвестгрупи ICU Олександр Мартиненко розглядає, чи варто очікувати курсу 45 гривень за долар, чому гривневі ОВДП залишаються більш вигідними за депозити та чи є “бульбашкою” швидкий розвиток штучного інтелекту.
Читайте також: Як світові конфлікти вплинуть на зростання цін в Україні: прогноз НБУ на 2026 рік
Основні тези:
Прогноз ВВП переглянуто. ICU знизив очікування зростання економіки з 1,2% до 0,8% через руйнування інфраструктури.
Гривня: 45 за долар до кінця року. Інвестгрупа прогнозує помірне зниження гривні приблизно на 6%.
ОВДП вигідніші за депозити навіть з урахуванням девальвації. Гривневі облігації державної позики забезпечують вищу дохідність і не підлягають оподаткуванню.
Від конфлікту на Близькому Сході Росія виграє, Україна – програє. Ціна нафти зросла більш ніж на 30% від довоєнного рівня.
Удари по нафтовій інфраструктурі РФ – єдині ефективні санкції. Захід не зупинив постачання російської нафти до Азії, тому традиційні санкції мають обмежений вплив.
Стан української економіки: між зростанням і виживанням
– Багато ваших колег-економістів останнім часом говорять про вичерпання драйверів економічного зростання. Чи погіршилися прогнози ICU на 2026 рік і що стало вирішальним фактором для їх перегляду?
– Дійсно, економічна ситуація погіршується, але потрібно ще зрозуміти, наскільки ця динаміка буде сталою. Коли ми випустили наш звіт наприкінці лютого, вже було зрозуміло, що російські обстріли завдали значної шкоди. Тому ми знизили наш прогноз зростання реального ВВП на цей рік – до 0,8%. Раніше це було 1,2%.
При цьому ми врахували значну руйнацію інфраструктури та виробничих потужностей не лише в енергетичному секторі, але й у промисловості. Сектори та підприємства, які критично залежать від стабільного постачання електроенергії, на той момент займали, за нашими оцінками, приблизно 20–25% ВВП.
Також важливим є зниження темпів споживання. Цей процес розпочався ще минулого року.
Майже вичерпався потенціал відновлення, який базувався на відкритті транспортних коридорів і зменшенні початкового шоку від повномасштабної війни.
Крім того, уряд намагається зменшити величезний дефіцит бюджету. Це означає скорочення доходів і подальше сповільнення споживання, а отже і ВВП.
– Тобто вже можна говорити про насування економічної кризи?
– Поки що я вважаю, зарано говорити про дійсно кризові явища. Як країна, що переживає вкрай руйнівну війну, українська економіка не може функціонувати самостійно – ключову роль відіграє міжнародна допомога. Вона закриває наш дефіцит бюджету і величезний дефіцит на зовнішніх рахунках.
Це підтримує ту відносну стабільність, яку ми маємо зараз – як в контексті інфляції, так і на валютному ринку. Нагадаю, минулого року обмінний курс завдяки інтервенціям НБУ майже весь рік тримався на рівні 42 гривні за долар.
Отже, в українській економіці зараз одночасно все дуже просто і дуже складно. Складно – через погану загальну безпекову ситуацію, непередбачувані наслідки постійних обстрілів та бойових дій. А з іншого боку, є фінансова підтримка – головним чином з боку Європейського Союзу, – яка надає можливість українській економіці досі більш-менш справлятися з викликами, принаймні на наступні пару років.
– Національний банк знижує облікову ставку, але бізнес зазначає, що дешевих грошей так і не відчуває. Чому в Україні класична монетарна модель “знизив ставку – зросло кредитування” не працює так, як мала б?
– Ринок кредитування стикався з численними викликами ще до початку повномасштабного російського вторгнення. Це і наслідки російської окупації території Криму та східного Донбасу, це і нестача дійсно платоспроможних і надійних клієнтів-дебіторів, це і значна частка непрацюючих кредитів.
Проте минулого року ми вже спостерігали значне пожвавлення кредитування. За даними НБУ, в останні місяці минулого року зростання його обсягу перевищувало 30% як для бізнесу, так і для домогосподарств – навіть попри доволі високі ставки.
Це свідчить про наявність достатнього попиту: для домогосподарств він підживлювався стійкими споживчими настроями, а у корпоративному сегменті дедалі активнішими були підприємства агросектору, енергетики, машинобудування і оборонно-промислового комплексу.
Щодо самого розміру ставки: наразі через події на Близькому Сході та погіршення інфляційних очікувань Національний банк утримався від подальшого зниження. Облікова ставка залишається на рівні 15%, і регулятор не виключає, що вона може зростати протягом року, якщо ситуація з інфляцією суттєво погіршиться. Тому поки що на зниження ставок кредитування найближчим часом, мабуть, не варто розраховувати.
Гривня, курс і особисті фінанси
– Останніми днями на валютному ринку відбуваються суттєві коливання. Які прогнози ICU щодо перспектив гривні?
– Головний чинник у цьому секторі – це отримання фінансової допомоги. У нас достатньо високі міжнародні резерви Національного банку, і НБУ підтримує валютний ринок регулярними інтервенціями. Ми очікуємо, що протягом року валютні резерви залишатимуться приблизно на рівні 50 млрд доларів.
За нашими прогнозами, значного зниження вартості гривні цього року поки не передбачається. Ми продовжуємо наголошувати на прогнозі 45 гривень за долар на кінець року. Це означає зниження національної валюти лише на 6% від початку року.
Водночас українській економіці насправді необхідне помірне зниження вартості гривні. Адже для уряду це означає збільшення гривневих надходжень від продажу валютних коштів отриманої міжнародної допомоги, а також надходжень від податків і мит, якими обкладаються імпортні товари.
Крім того, поступове зниження гривні стримуватиме ріст споживання імпортних товарів, що, у свою чергу, уповільнить зростання зовнішньоторговельного дефіциту і допоможе уникнути дестабілізації валютного ринку в майбутньому.
– Але ж останніми днями курс гривні відносно долара вже сягав 44. Відбулося й різке подорожчання євро. Чого очікувати, наприклад, на початку другого півріччя?
– До середини року дуже важко прогнозувати поведінку курсу. Тут відіграє роль і діяльність НБУ як головного гравця на валютному ринку.
Те, що регулятор називає “конструктивною неоднозначністю”, можна інтерпретувати як намагання унеможливити закріплення девальваційних очікувань. Курс може коливатися в різні боки, і це вибиває якусь основу для постійного девальваційного руху гривні.
– Українці десятиліттями звикли тримати заощадження в доларі. Чи залишається сьогодні валюта надійним активом, чи не варто переглянути цю традицію?
– Дійсно, українські громадяни звикли стежити за курсом. Це один із критичних індикаторів, який впливає на наші рішення, зокрема й інвестиційні: зберігати в доларах, у гривнях чи євро.
Звісно, ці орієнтири залишаються актуальними і зараз є критично важливими – особливо для тієї частини населення, яка інвестує в гривневі ОВДП. Вони зацікавлені в тому, щоб їхні гривневі активи не знецінювалися більше, ніж якби вони тримали ті ж активи у валюті.
– Як в поточних умовах громадянину краще зберігати накопичення? В якій пропорції ви порадили б розподілити портфель, наприклад, між ОВДП, депозитом, валютою і, скажімо, золотом?
– Все залежить від того, як людина оцінює ризики. Багато хто радить тримати приблизно рівні частки в різних валютах. У нашому випадку це гривня, долар, євро. Також багато залежить від того, як ви плануєте витрачати накопичені кошти: якщо, наприклад, плануєте поїздки до Європи – частка євро має бути більшою. Але знову ж таки це залежить від ваших особистих очікувань щодо перспектив економіки.
Щодо інструментів: банківські депозити залишаються найбільш звичним і популярним варіантом. Проте ставки дохідності ОВДП наразі привабливіші, а гривневі ОВДП вигідніші ніж валютні депозити навіть з урахуванням очікуваного нами послаблення гривні. Додатковий плюс ОВДП – вони не підлягають оподаткуванню.
Читайте також: Долар і євро знову зросли: курс на 28 квітня та що далі буде з валютою
Додаткові можливості і прибутки також можуть забезпечити вкладення в інвестиційні фонди, але ризики тут будуть вищими, ніж у випадку інвестування в ОВДП, плюс доведеться сплачувати податки.
Тема золота залишається актуальною: вважаю, що, як актив на довгий термін, може заслуговувати на певну невелику частку в інвестиційному портфелі, особливо для тих інвесторів, які більше зосереджені на збереженні вартості, ніж на дохідності.
Водночас зростання інтересу до золота серед приватних інвесторів підвищує мінливість його ціни, через що золото все менше відповідає характеристикам традиційної “безпечної гавані”.
Глобальна турбулентність і її наслідки для України
– Ормузька криза фактично витіснила з порядку денного торговельні війни за часів Трампа. Але чи не є ілюзією те, що тарифна проблема зникла? Що відбувається з митним протистоянням між США і ЄС на сьогодні?
– Я цілком погоджуюсь з тим, що війна на Близькому Сході інформаційно багато що перекрила, у тому числі проблеми з митними тарифами. Але якщо дивитися на довгий термін і уявити, що ормузький конфлікт врегульовано, то з’ясується, що проблема тарифів нікуди не зникла.
Звісно, лютневе рішення Верховного суду США значно обмежило діяльність адміністрації Дональда Трампа у цьому напрямку, але не припинило. Зараз Білий Дім має інші законодавчі важелі для використання торговельних обмежень.
В результаті з моменту приходу до влади адміністрації Трампа загальний рівень митних ставок, які США беруть з імпортних товарів, значно зріс. Наприклад, нові мита на імпорт європейських товарів за новою торговельною угодою між ЄС і США сягають 15% порівняно з попередніми 3,5%. Це негативно впливає на європейську економіку. Втім, й США неминуче отримають більшу споживчу інфляцію.
В цілому, у довгостроковій перспективі тарифні війни призводять до того, що світова економіка втрачає тем